Гавриїл Попов

Гавриїл Миколайович Попов — російський радянський композитор, один із провідних представників радянського музичного авангарду. Народився у Новочеркаську в родині вчителя Миколи Дмитровича Попова. Музикою почав займатися з шести років: спочатку з матір’ю Любов’ю Федорівною, згодом у приватній консерваторії в класі фортепіано М. Пресмана. Був також пов’язаний із Ростовом, де відвідував рисувальну школу, навчався в Ростовському університеті на фізико-математичному факультеті та на інженерно-архітектурному факультеті Донського політехнічного інституту.

Після смерті матері 1919 року, арешту батька за хибним доносом 1921 року та через потребу заробляти на життя Попов працював креслярем у ростовських залізничних майстернях. Водночас за рекомендацією Пресмана підробляв акомпаніатором в оперному театрі та вступив до Донської консерваторії, де навчався у класі піаніста і композитора В. В. Шауба. У 1922–1927 роках продовжив освіту в Ленінградській консерваторії у Л. В. Миколаєва, В. В. Щербачова та М. О. Штейнберга. У перші роки навчання в консерваторії поєднував його із заняттями ще у двох вищих навчальних закладах — у Політехнічному інституті на архітектурному факультеті та в Інституті історії мистецтв на літературному відділенні. Згодом викладав у Центральному музичному технікумі.

Його дипломною роботою після закінчення консерваторії 1927 року став септет для флейти, кларнета, фагота, труби, скрипки, віолончелі та контрабаса, який 1971 року композитор перейменував на «Камерну симфонію». Твір мав великий успіх і став одним із найвідоміших у спадщині Попова. Серед молодих радянських композиторів його талант високо оцінювали сучасники; Сергій Прокоф’єв після знайомства з його музикою організував виконання септету в Німеччині та Франції, де твір також був тепло прийнятий. Попов створив понад сотню композицій, серед них шість симфоній, інструментальні концерти, камерні твори, хори та незавершена опера «Олександр Невський».

Важливе місце у творчості композитора посіла симфонічна музика. У 1928 році він розпочав Першу симфонію, а 1932 року завершив її чорнову партитуру. На всесоюзному конкурсі з нагоди 15-річчя Жовтня твір здобув другу премію. Уперше в оркестровому варіанті симфонію з успіхом виконали 22 березня 1935 року оркестром Ленінградської філармонії під орудою Фріца Штідрі, однак уже наступного дня її було заборонено до виконання як твір, що нібито відображає ідеологію ворожих класів. Попри листи на захист симфонії від Сергія Прокоф’єва, Віссаріона Шебаліна та Юрія Шапоріна, реабілітувати твір тоді не вдалося.

Під час війни Попов написав Другу симфонію «Батьківщина», за яку 1946 року отримав Сталінську премію другого ступеня. Того ж часу працював над Третьою симфонією для великого струнного оркестру, яку спочатку задумував як concerto grosso, а згодом назвав Симфонією № 3, «Героїчна», і присвятив Дмитрові Шостаковичу. У 1948 році музика Попова знову зазнала жорсткої критики в ході кампанії боротьби з формалізмом, що болісно позначилося на його подальшій творчості.

Паралельно Попов багато працював для театру й кіно, звернувшись до цієї сфери за наполегливою рекомендацією свого вчителя В. В. Щербачова. Перший значний кінематографічний досвід — музика до фільму «К. Ш. Е.» Есфірі Шуб — викликав захоплену реакцію Сергія Ейзенштейна. Однією з вершин його кіномузики стала партитура до фільму «Чапаєв» братів Васильєвих, особливо відома завдяки сцені «психічної атаки», де музика стала важливою частиною потужного звукозорового ефекту. У наступні десятиліття він написав музику до великої кількості стрічок, співпрацюючи, зокрема, з Есфір’ю Шуб, Фрідріхом Ермлером, Юлією Солнцевою, Сергієм Ейзенштейном та іншими режисерами.

Попова також пов’язувала спільна праця і дружба з В. Е. Меєргольдом. Вони познайомилися під час роботи над виставою «Список благодіянь» за п’єсою Юрія Олеші, для якої композитор написав музику. Надалі їх ще більше зблизив задум створення оперної вистави на засадах колективної творчої співпраці композитора і режисера. Останні роки життя Попов продовжував творчу діяльність; помер у Репіному 17 лютого 1972 року.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.