Георгій Сараджев
Георгій Сараджев (1919–1986) — радянський і вірменський піаніст, педагог і композитор. Народився в Москві, помер у Єревані.
У 1942 році закінчив Ленінградську консерваторію по класу фортепіано професора С. І. Савшинського. Від 1944 року викладав у Єреванській консерваторії, від 1964-го завідував кафедрою спеціального фортепіано, а 1966 року став професором.
Разом із В. В. Умр-Шатом написав двотомну «Школу гри на фортепіано», видану в Єревані 1973 і 1978 року. За оцінкою Шушанік Апоян, це була перша вірменська фортепіанна школа, заснована переважно на національному музичному матеріалі.
Серед його творів — Тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано (1965), «Дванадцять п’єс на вірменські народні теми» (1957) і «Двадцять п’єс» (1976). Він також створював концертні перекладення, зокрема разом із Р. Андріасяном працював над перекладенням опери «Ануш» А. Тиграняна, сонати для органа та пасакалії й фуги Х. Кушнарева.
1953 року Сараджеву присвоїли звання заслуженого артиста Вірменської РСР, а 1974-го — заслуженого діяча мистецтв Вірменської РСР. Він також був нагороджений орденом «Знак Пошани».