Гергард Опіц — німецький піаніст. Народився 5 лютого 1953 року у Фрауенау в Баварії, у Федеративній Республіці Німеччина.
Почав займатися музикою у п’ятирічному віці, а вперше виступив з концертом у десять років. Навчався у Штутгарті під керівництвом Пауля Бука, а згодом у Мюнхенській вищій школі музики у класах Вільгельма Кемпфа та Гуго Штойрера.
У 1981 році став наймолодшим професором в історії своєї альма-матер і надалі продовжив там викладацьку діяльність. Також став наступником свого вчителя Вільгельма Кемпфа на чолі заснованих ним літніх курсів фортепіано в Позитано в Італії.
У 1977 році Опіц здобув першу премію Міжнародного конкурсу піаністів імені Артура Рубінштейна в Ізраїлі. Як виконавець він відомий схильністю до концертних циклів, що охоплюють повні зібрання фортепіанних творів одного композитора. У різні роки він виконував твори Франца Шуберта, Йоганнеса Брамса, Едварда Гріга, а також усі сонати Вольфганга Амадея Моцарта і Людвіга ван Бетговена.
Серед записів Гергарда Опіца особливо вирізняється фортепіанний концерт Макса Регера, виконаний разом із Бамберзьким симфонічним оркестром під орудою Горста Штайна. У 2009 році він був удостоєний Брамсівської премії.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.