Григорій Верьовка
Григорій Верьовка — радянський український композитор і хоровий диригент. Він народився 13 (25) грудня 1895 року в селі Березна, нині селищі в Чернігівській області.
У 1916 році Верьовка закінчив Чернігівську духовну семінарію. У 1918–1921 роках навчався в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка під керівництвом О. К. Буцького, а в 1923–1927 роках працював там. Інститут він закінчив екстерном у 1933 році. Від 1919 року керував самодіяльними колективами й викладав хорове диригування в музичних навчальних закладах Києва.
Від 1931 року викладав у Київській консерваторії імені Петра Чайковського, а 1947 року став професором. У 1941–1945 роках працював науковим співробітником Інституту фольклору Академії наук УРСР. У 1943–1952 роках очолював Спілку композиторів УРСР.
У 1943 році Верьовка заснував Український державний народний хор і до 1964 року був його художнім керівником та головним диригентом. Колектив здобув широку популярність в СРСР і за кордоном. Верьовка обробляв народні пісні, а також написав, зокрема, «Ой, як стало зелено», «Ой, чого ти, земле, молодіти стало» та «І шумить, і гуде».
У 1960 році йому присвоїли звання народного артиста УРСР. 1948 року він отримав Сталінську премію першого ступеня за концертно-виконавську діяльність, а 1968 року, посмертно, — Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за створення концертних програм хору. Верьовка помер 21 жовтня 1964 року в Києві й був похований на Байковому кладовищі. 1965 року його ім’я присвоїли заснованому ним хору.