Гвідо Агості — італійський піаніст і музичний педагог. Він народився 11 серпня 1901 року у Форлі, а помер 2 червня 1989 року в Мілані.
Навчався в Болоньї у Ферруччо Бузоні, Бруно Муджелліні та Філіппо Івальді, а згодом вивчав композицію під керівництвом Джакомо Бенвенуті. Через нервові проблеми він невдовзі припинив концертну діяльність і зосередився переважно на викладанні. Працював у консерваторіях Венеції, Рима й Мілана, Академії Кіджі, Вищій школі музики у Веймарі та Академії Сібеліуса. Серед його учнів були Марія Тіпо, Урсула Оппенс, Геміш Мілн, Йонті Соломон, Пек Кун У та Еммануель Красовський.
У 1967 році Агості відновив концертні виступи. Він грав, зокрема, з віолончелістом Енріко Майнарді, флейтистом Северіно Гаццеллоні та Римським квартетом. Записав сонати Бетховена й прелюдії Дебюссі. 1934 року створив фортепіанні перекладення кількох номерів із балету Ігоря Стравінського «Жар-птиця». Ернест Блох присвятив йому фортепіанну сонату, написану 1935 року.
Агості був членом Королівської академії в Лондоні. У 1976 році його обрали віцепрезидентом Національної академії Святої Цецилії в Римі; цю посаду він обіймав до смерті. У 1977 році влада Форлі нагородила його золотою медаллю за мистецький внесок у розвиток культури.