Дьйордь Лігеті

Дьйордь Лігеті — угорський і австрійський композитор та музикознавець. Він народився в Дичйосентмартоні в Трансильванії в єврейській родині. Його рідною мовою була угорська, а в ранньому дитинстві він познайомився з румунською та угорською народною музикою, що згодом, разом із творами Бели Бартока, істотно вплинуло на його творчість. У шестирічному віці переїхав із сім’єю до Клуж-Напоки, де здобув початкову музичну освіту, а 1941 року оселився в Будапешті.

Першим опублікованим твором Лігеті стала пісня «Кінерет» на вірші Рахелі Блувштейн у його власному перекладі з івриту, надрукована 1942 року. У 1943 році через єврейське походження його заарештували й залучили до примусових робіт. У той самий час його родину депортували до Аушвіца; вижила лише мати, тоді як молодший брат загинув у Маутгаузені, а батько — у Берген-Бельзені. Ця трагедія стала частиною життєвого досвіду композитора, сформованого катастрофами ХХ століття.

У повоєнний період Лігеті звернувся до фольклорних студій: 1949 року, працюючи із записами в Інституті фольклору в Бухаресті, він знову зацікавився румунським музичним матеріалом. Під його впливом 1951 року був написаний «Румунський концерт». Водночас рамки соціалістичного реалізму стримували його розвиток, і частина оркестрових задумів, зокрема «Темрява і світло» та ораторія «Подорож Іштар до пекла», залишилися незавершеними. Ізоляція за «залізною завісою» обмежувала контакти із західною музикою, а важливим джерелом нових ідей для нього були радіопередачі.

Після еміграції з Угорщини до Австрії 1956 року, куди він виїхав разом із дружиною, Лігеті переважно жив саме там, а 1968 року здобув австрійське громадянство. У 1957 році в Кельні він познайомився з Карлгайнцом Штокгаузеном і Готфрідом Кенігом та працював у сфері академічної електронної музики. Проте вже за кілька років утратив інтерес до електроніки й зосередився на «акустичній» інструментальній музиці. До початку 1960-х років він став помітною постаттю західноєвропейського авангарду завдяки творам «Apparitions» і «Atmosphères», у яких активно використовував сонорику та створену ним техніку мікрополіфонії.

Серед найважливіших творів цього періоду — «Симфонічна поема для ста метрономів», абсурдистські вокально-сценічні композиції «Aventures» і «Nouvelles Aventures», а також «Реквієм», написаний у 1963–1965 роках і названий в статті одним з епохальних творів ХХ століття. Далі з’явилися хорова композиція «Lux Aeterna», оркестрова п’єса «Lontano» та «Ramifications». Після виходу фільму «Космічна одіссея 2001 року» композитор виявив у ньому використання фрагментів своїх творів без авторського дозволу, що стало причиною тривалого конфлікту зі Стенлі Кубриком і компанією MGM.

У 1977 році Лігеті створив оперу «Le Grand Macabre» за п’єсою Мішеля де Гельдерода; її прем’єра відбулася 1978 року в Стокгольмі. У цьому творі, як і раніше в «Aventures», він розвивав ідеї театру абсурду. У 1980-х роках композитор працював над оригінальною ритмічною системою, і одним із поворотних творів для його поетики стало «Тріо для скрипки, валторни і фортепіано» 1982 року. До найпопулярніших його творів належать фортепіанні етюди; перша збірка етюдів 1986 року була відзначена в США Премією Гравемайєра.

Пізній період творчості Лігеті позначений подальшим стильовим оновленням: протягом життя він неодноразово змінював техніку письма — від електронної музики та сонористики 1950–1960-х років до неоромантичних тенденцій 1980–1990-х. Серед останніх його творів згадано «Гамбурзький концерт» для валторни й камерного оркестру, присвячений Марії Луїзі Нойнекер, з якою композитор активно співпрацював у останні роки життя.

Окрім композиторської діяльності, Лігеті вів і музикознавчу роботу. Від 1949 до 1993 року він публікував статті переважно про так звану нову музику, торкаючись проблем мелодики, форми, нотації, електронного синтезу звуку та використання комп’ютерів. Особливу увагу він приділяв творчості Антона фон Веберна, а з середини 1960-х років — і аналізу власних композицій. Помер композитор у Відні 12 червня 2006 року.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.