Гаррі Гродберг (1929–2016) — радянський і російський органіст. Народився в Клайпеді. Навчався гри на скрипці в Намангáні, а згодом — у музичній школі у Вільнюсі. Був учнем Олександра Гольденвейзера та Олександра Гедике. 1955 року закінчив Московську консерваторію за класами фортепіано й органа та став солістом Московської філармонії. Того ж року дав перший сольний органний концерт.
Гродберг виступав із Мстиславом Ростроповичем, Євгеном Мравінським і Кирилом Кондрашиним. Він був заступником голови Органної ради при Міністерстві культури СРСР і сприяв поширенню органів у країні. 1959 року орган чеської фірми «Рігер-Клосс» встановили в Концертному залі імені П. І. Чайковського в Москві.
Музикант здобув визнання передусім як виконавець творів Йоганна Себастьяна Баха. У його репертуарі були також твори Моцарта, Ліста, Мендельсона, Франка, Райнбергера та Сен-Санса. Гродберг створював органні цикли, присвячені музиці композиторів XX століття, зокрема Дмитра Шостаковича, Арама Хачатуряна, Сергія Слонімського, Олександра Пірумова, Олександра Ніренбурга й Мікаела Тарівердієва. Разом із радіостанцією «Дойче Велле» він видав серію компакт-дисків «Грає Гаррі Гродберг» із творами Баха, Хачатуряна, Лефебюр-Велі, Дакена та Жильмана.
Гродберг був почесним членом Бахівського товариства в Лейпцигу й Генделівського товариства в Німеччині, а також входив до журі Міжнародного Бахівського конкурсу в Лейпцигу. Він заснував фестиваль «Бахослужіння» в Калінінграді та сприяв створенню Бахівського фестивалю в Твері. 2013 року в храмі Святого Франциска в Клайпеді відкрили великий орган австрійської фірми «Ріґер Орґельбау», створений за розробленою Гродбергом диспозицією. Йому присвоїли звання народного артиста Російської Федерації, він став лауреатом Державної премії Російської Федерації та почесним громадянином Твері. Помер у Москві й похований на Ваганьковському кладовищі.