Гелен Тобіас-Дюсберг
Гелен Тобіас-Дюсберг — естонсько-американська композиторка, органістка й музична педагогиня, донька композитора й органіста Рудольфа Тобіаса. Стаття називає місцем її народження Нью-Йорк, але зазначає, що в деяких джерелах указано естонське місто Сууре-Яані.
У 1926 році вона разом із матір’ю повернулася до Естонії. Вивчала композицію в Талліннській консерваторії у класах Артура Каппа й Гейно Еллера, а 1943 року закінчила навчання гри на органі в Аугуста Топмана. Згодом продовжила освіту у Вищій школі музики в Берліні: композицію вивчала у Германа Грабнера, орган — у Фріца Гайтмана.
У перші повоєнні роки працювала органісткою в Берліні й Потсдамі. 1951 року переїхала до США. Там вона виступала в церквах Нью-Йорка та його околиць, викладала, зокрема в Мангеттенській школі музики, і почала писати музику.
Тобіас-Дюсберг створювала камерні, вокальні й симфонічні твори. Серед її композицій — «Реквієм» для оркестру, мішаного хору й солістів, сонати для скрипки, віолончелі та фортепіано, струнні квартети, концерти, пісенні цикли й хорові твори. Вона також писала музику для органа й фортепіано, редагувала та аранжувала твори батька. До її доробку належать «Народні балади» для оркестру, засновані на естонських і фінських фольклорних традиціях, концертні твори для віолончелі й камерного оркестру, хоральні прелюдії, секстет для мідних духових інструментів і тріо для скрипки, флейти та фортепіано.
Її твори виконували на великих концертних майданчиках у США, Канаді та Європі, а також на фестивалях в Аспені, Равінії та Сполето. Диригент Леонард Бернстайн відзначав її оригінальність і водночас прихильність до музичної виразності.
Тобіас-Дюсберг померла 4 лютого 2010 року в Саванні, штат Джорджія, у віці 90 років. Її поховали на кладовищі Кулламаа в Естонії. Незадовго до смерті в Таллінні відбувся концерт до її дев’яностоліття, на якому виконали твори Гелен Тобіас-Дюсберг, її батька Рудольфа Тобіаса та Хуго Лепнурма.