Ігнац Фрідман

Ігнац Фрідман — польський піаніст, композитор і музичний педагог. Його повне ім’я — Шлойме Іцхок Фрейдман. Він народився 14 лютого 1882 року в Подґужі, нині районі Кракова, у єврейській родині.

Музикою Фрідман почав займатися змалку під керівництвом батька — скрипаля й кларнетиста театрального оркестру. Згодом він навчався гри на фортепіано у краківської педагогині Флори Ґживінської. У 1900 році вирушив до Лейпцига, де вивчав композицію у Гуго Рімана. Від 1901 року вдосконалював фортепіанну майстерність у Відні в Теодора Лешетицького та його асистентки Мальвіни Бре, а також студіював теорію й історію музики у Ґвідо Адлера.

У листопаді 1904 року Фрідман дебютував у Відні, виконавши за один вечір фортепіанні концерти Брамса, Чайковського й Ліста. Кілька років він жив у Берліні, а згодом мешкав у Данії та Італії, водночас гастролюючи світом. У 1927 році взяв участь у віденському фестивалі до сторіччя смерті Бетховена: виконав фортепіанні твори та тріо з Б. Губерманом і П. Казальсом.

У 1940 році Фрідман вирушив у концертне турне Австралією. Останній концерт він дав 24 липня 1943 року в Сіднеї, а потім через хворобу руки залишив сцену. Помер там само 26 січня 1948 року.

Фрідман був відомий технікою гри й дав понад 2800 концертів. Він створив низку фортепіанних транскрипцій, салонних мініатюр і камерних творів, а також редагував фортепіанні твори Шопена, Ліста й Шумана. Його записи вийшли на шести дисках; особливо високо фахівці оцінили виконання творів Шопена та «Пісень без слів» Фелікса Мендельсона.