Ілона Нокелайнен — радянська та російська арфістка й музична педагогиня. Народилася 18 листопада 1960 року в Карелії. Навчалася в Московській консерваторії імені Петра Чайковського, де була ученицею арфістки й професорки Віри Дулової.
Нокелайнен стала лауреаткою Всесоюзного конкурсу арфістів у Москві, міжнародного конкурсу арфістів Академії Санта-Чечилія в Римі та міжнародного конкурсу «Трибуна молодих виконавців» у Братиславі. Брала участь у всесвітніх конгресах арфістів у Маастрихті та Відні.
Вона виступала як солістка з оркестрами й грала в камерних ансамблях, працювала в провідних симфонічних оркестрах Росії. Співпрацювала з диригентами С. Сондецкісом, Т. Курентзисом і Ю. Симоновим. З 2003 року є солісткою Національного філармонічного оркестру Росії.
Нокелайнен виступала у Віденському Музікферайні, амстердамському Консертгебау, лондонському Альберт-холі, Карнеґі-холі, Лейпцизькому Ґевандгаузі, паризькому залі Плейель, Театрі Єлисейських Полів і театрі Ла Скала. Записала низку творів для «золотого фонду» Всесоюзного радіо; частина цих записів увійшла до двох виданих нею компакт-дисків. У 2006 році їй присвоїли звання заслуженої артистки Російської Федерації.