Ірина Отiєва
Ірина Отiєва — радянська і російська джазова та естрадна співачка, композиторка, авторка пісень, лауреатка міжнародних конкурсів і заслужена артистка Росії. Вона є виконавицею російського джазу, а її вокальний діапазон становить три з половиною октави.
Народилася 22 листопада 1958 року у Тбілісі в Грузинській РСР, у вірменській родині. Прізвище Отієв є русифікованою формою вірменського прізвища Отян або Отiян і, за наведеними в статті даними, походить від давньої династії вірменських князів Аматуні. Вона закінчила музичну школу за класом фортепіано.
У 1976 році здобула першу перемогу, ставши лауреаткою джазового фестивалю в Москві. Того ж року вступила на естрадне відділення Державного музичного училища імені Гнесіних, солювала в джаз-ансамблі Ігоря Бриля та навчалася в Московській експериментальній студії джазу за класом джазового вокалу. У 1980 році закінчила естрадне відділення музичного училища імені Гнесіних у класі М. Л. Коробкової, а роком раніше стала солісткою джазового оркестру під керуванням Олега Лундстрема.
У 1982 році вона отримала першу премію на Всеросійському конкурсі на найкраще виконання радянської пісні, а також стала лауреаткою Берлінського конкурсу «8 шлягерів у студії». У 1983 році виборола першу премію на VII Всесоюзному конкурсі артистів естради та гран-прі на Міжнародному конкурсі пісні прибалтійських країн у Карлсхамні, Швеція. У 1985 році залишила оркестр Олега Лундстрема, почала працювати в Московській концертній організації та створила гурт «Стимул-Бенд», з яким надалі виступала.
У 1986 році на Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті співачка отримала спеціальний приз журі за високу виконавську майстерність. У 1987 році вона виступила на телевізійному фестивалі «Пісня року» з піснею «Картковий будиночок», яка стала лауреатською. У 1988 році взяла участь у музичному поєдинку в програмі «Музичний ринг: Ірина Отiєва проти Лариси Доліної».
У 1989 році закінчила Державний педагогічний інститут імені Гнесіних, естрадний факультет, за класом вокалу в І. Д. Кобзона, і стала лауреаткою Міжнародного телевізійного конкурсу «Сходинка до Парнасу». У ті роки брала участь у великих міжнародних програмах, зокрема «Зірки Європи» у Стокгольмі, «Братиславська ліра» та «Інтер-Талант» у Празі. Гастролювала в Болгарії, Німеччині, Польщі, на Кубі, у Чехії, Кореї, Словаччині, В’єтнамі, США, Японії, Данії та Швеції.
У 1994 році на заключному фестивалі «Пісня року» вона отримала спеціальний приз «За збереження творчої індивідуальності». У 1995 році виступила на Всесвітньому джазовому фестивалі J. V. C. у Нью-Йорку, в Лінкольн-центрі, на одній сцені з Реєм Чарльзом і Стіві Вандером. У 1996 році відзначила 20-річчя творчої діяльності, а також випустила компакт-диск «Двадцять років у коханні», до якого увійшли пісні 1979—1995 років. У 1997 році їй було присвоєно звання заслуженої артистки Росії.
У наступні роки вона продовжила активну творчу й публічну діяльність. У 1999 році знову взяла участь у програмі «Музичний ринг», цього разу в поєдинку із Сосо Павліашвілі. У 2001 році була нагороджена орденом «Відродження Вітчизни», а також, за даними статті, їй повернули дворянський титул. У 2003 році вступила до партії «Яблуко». З 2006 року почала викладати вокал у Музичній академії імені Гнесіних на новому естрадно-джазовому денному відділенні, а у вересні 2008 року взяла участь у шоу «Суперстар 2008. Команда мрії» на каналі НТВ.
У дискографії співачки представлені записи від 1980-х до 2000-х років, серед яких «Співає Ірина Отiєва», «Музика — любов моя», «Ностальгія за собою», «Що ти думаєш про це?», «20 років у коханні» та «Янголятко моє». Вона також працювала у кіно, виконуючи вокальні партії у фільмах «Вам і не снилося…», «Чародії», «ТАСС уповноважений заявити…», «Руанська діва на прізвисько Пампушка» та інших. Серед її численних відзнак у статті згадано ордени, медалі, звання професора та почесного академіка.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.