Ірма Яунзем
Ірма Яунзем — радянська камерна співачка мецо-сопрано та музична педагогиня. Народилася 15 (27) вересня 1897 року в Мінську в родині з латиським корінням.
У 1906–1914 роках навчалася в Мінській Маріїнській гімназії, після чого продовжила освіту в Петербурзькій консерваторії. Збирала й виконувала пісні народів світу більш ніж п'ятдесятьма мовами. У 1926–1928 роках гастролювала в Японії, Кореї та Китаї, у 1927–1928 роках — у Німеччині, а в 1929–1930 роках — у Польщі.
Яунзем першою запровадила практику лекцій-концертів, присвячених народній пісні. Видала збірник «Революційні пісні народів» (1931) та написала книгу «Людина йде за піснею» (1968).
Від 1950 року викладала в Московській музичній школі імені М. М. Іполитова-Іванова й надалі переважно займалася педагогічною діяльністю. Серед її учнів були Ольга Воронець, Олександра Стрельченко, Любов Бажина та Жанна Бічевська.
У 1935 році їй було присвоєно звання заслуженої артистки Білоруської РСР, а 1957 року — народної артистки РРФСР. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора у 1967 році та медалями.
Померла 17 квітня 1975 року в Москві. Похована на Новому Донському кладовищі.