Ісаак Рабінович
Ісаак Соломонович Рабінович — радянський музикознавець, піаніст і педагог. Народився 25 травня 1897 року в Переяславі, помер 25 травня 1985 року в Москві. Був професором кафедри спеціального фортепіано Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського.
Навчався в Київській консерваторії по класу фортепіано у Б. Л. Яворського, у якого також у 1916—1920 роках пройшов курс теорії композиції. Із 1920 року виступав як концертний піаніст сольно та в ансамблі. У 1920—1922 роках викладав фортепіано в музичній школі в Києві.
З 1922 року жив у Москві, де викладав у Першому музичному технікумі та Академії імені Н. К. Крупської. У 1923 році почав викладати в Московській державній консерваторії, а з 1926 року став доцентом з методики навчання гри на фортепіано. При консерваторії заснував Дослідно-показову школу фортепіано. З 1933 року був керівником-консультантом із педагогічної практики піаністів у МГК.
Упродовж 1924—1970 років читав у Московській консерваторії власний курс методики навчання гри на фортепіано. Цей курс він також проводив у Тбіліській і Харківській консерваторіях, а також в Інституті підвищення кваліфікації педагогів. У 1927—1932 роках був науковим співробітником музичної секції Державної академії художніх наук. У 1932—1934 роках працював редактором і начальником репертуарно-методичного відділу Центрального радіомовлення.
У 1935—1936 роках Рабінович був художнім керівником виконавських кадрів Московської філармонії, а в 1937—1940 роках — художнім керівником Вокального квартету при філармонії. У 1943—1945 роках перебував в евакуації в Саратові разом із колективом Московської консерваторії. У жовтні 1945 року його перевели на посаду доцента кафедри історії і теорії піанізму, а в 1948—1979 роках він був професором Московської консерваторії. У 1945—1947 роках також викладав у Державному інституті театрального мистецтва та в Театральному училищі імені М. С. Щепкіна.
Рабінович є автором фортепіанних обробок педагогічного репертуару для дітей і праць з методики навчання гри на фортепіано. Серед його публікацій — «Школа гри на фортепіано для початківців» під редакцією Б. Яворського (1935), стаття «Про роботу з учнями над музичним твором» у збірнику «Нариси з методики навчання гри на фортепіано» (1950), а також праця «Про роботу над поліфонією з учнями початкових і середніх класів ДМШ» (1965). Він також був упорядником, редактором і автором передмови до збірника «Б. Яворський — Спогади, статті і листи» (т. I, 1964). Похований на Донському кладовищі в Москві.