Іван Чекригін
Іван Іванович Чекригін — російський артист балету, балетний педагог, композитор і диригент. Народився 1880 року в Санкт-Петербурзі. Був старшим братом балетмейстера Олександра Чекригіна.
Навчався на балетному відділенні Петербурзького імператорського театрального училища. Після закінчення училища 1897 року увійшов до кордебалету Маріїнського театру як артист кордебалету; спершу виконував лише вставні танцювальні номери в операх. Працював у театрі до 1917 року.
Від 1901 року був вільним слухачем Петербурзької консерваторії, де навчався у Анатолія Лядова. Закінчив консерваторію 1911 року, вже маючи репутацію автора романсів, п'єс для фортепіано та скрипки й балетів. Кілька його балетів поставили учні Петербурзького театрального училища.
1909 року Чекригін організував групу артистів балету та гастролював із нею містами Росії як директор. У 1914 році разом із братом Олександром заснував балетну школу, що діяла до 1925 року. Також створював музику для вставних номерів у класичних балетах; зокрема, йому належить музика сцени дуету в гроті в балеті «Корсар».
Виступав як оперний диригент в антрепризі Сергія Брагіна-Владимирова. Писав статті про балет у періодичній пресі, де обстоював реформу хореографічної освіти, докорінну перебудову гуманітарної підготовки та зміну підходу до музичного виховання. Від 1939 року викладав мистецтво жесту й танець у Ленінградській консерваторії.
Серед його творів — романси, п'єси для фортепіано та скрипки, комічна опера «Нерон» і балети «Ляльки пана Марешаля», «Іскра любові», написаний спільно з Петром Маржецьким 1900 року, «Братерство народів» (1920) та «Червона Шапочка» (1938). Балет «Іскра любові» поставив Петро Гердт у Петербурзькому театральному училищі; окрему сцену «У царстві льодів» 1901 року показали в будівлі Михайлівського театру, де танцювала юна Тамара Карсавіна.
Помер 1942 року під час блокади Ленінграда.