Іван Крижановський
Іван Іванович Крижановський — російський фізіолог, композитор і музикознавець. Народився 8 березня 1867 року в Києві. Навчався гри на скрипці у Отакара Шевчика в Києві.
Здобув медичну освіту та 1909 року став доктором медицини. Від 1901 року працював у Санкт-Петербурзькому медичному інституті, зокрема під керівництвом Івана Павлова. Досліджував фізіологічні аспекти музичної діяльності й читав спеціальні курси з цієї теми.
1922 року опублікував монографію «Фізіологічні основи фортепіанної техніки». Його підсумкова праця «Біологічні основи розвитку музики» залишилася рукописом російською мовою, проте переклад, виконаний Семюелом У. Прінгом, 1928 року видало Видавництво Оксфордського університету під назвою «Біологічні основи еволюції музики».
1900 року Крижановський закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію за класом композиції Миколи Римського-Корсакова та входив до Бєляєвського гуртка. Серед його нечисленних творів Монтегю-Натан виокремлював сонату для скрипки й фортепіано. Рецензент «Нью-Йорк таймс», пишучи про виконання Олександром Шмулером скрипкової «Балади» Крижановського, відзначав цікаві музичні ідеї, що заслуговували на кращу розробку. Крижановський також виступав як музичний критик.
Під його керівництвом теорію музики вивчав Микола Мясковський, який присвятив Крижановському Першу симфонію, op. 3, написану 1908 року. Помер 9 грудня 1924 року в Ленінграді.