Ян Седівка — один із провідних австралійських скрипалів і музичних педагогів чехословацького походження. Народився 8 вересня 1917 року в місті Сланий у Чехії, помер 23 серпня 2009 року в Гобарті, Австралія.
Початкову музичну підготовку здобув у професора Отакара Шевчика в Пісеку. Значний вплив на молодого музиканта справили виступи скрипальок Євгенії Умінської, Дейзі Кеннеді та Еріки Моріні. Після від’їзду Шевчика до Америки 1931 року навчався у Ярослава Коціана в майстер-школі Празької консерваторії, яку закінчив з відзнакою. 1938 року отримав урядову стипендію та продовжив освіту в Паризькій нормальній школі музики у класі Жака Тібо. Згодом у Лондоні навчався у Макса Росталя на спеціальному курсі скрипкової техніки та інструментальної педагогіки.
Седівка виступав як соліст і камерний музикант, гастролював Європою та Великою Британією зі знаними оркестрами, а також був постійним студійним артистом BBC, французького радіомовлення та Північно-Західнонімецького радіо. Разом із піаністом Томом Бромлі та віолончелісткою Селою Трау входив до складу Лондонського інтернаціонального тріо. У 1952—1961 роках викладав у лондонських навчальних закладах, зокрема в Голдсмітсі й Триніті-коледжі.
1961 року, на запрошення Квінслендської консерваторії, переїхав до Австралії разом із дев’ятьма молодими скрипалями — власними учнями. Від 1972 року був директором консерваторії в Гобарті, Тасманія. Його вважають засновником австралійської скрипкової школи; він приваблював учнів з різних країн і підтримував тісні зв’язки з Шанхайською консерваторією, де згодом став почесним професором. Його виконавській манері були притаманні шляхетність, інтелігентність, чарівність і співучість звучання.
Музикант істотно посприяв розвитку та поширенню сучасної австралійської музики, виконуючи й записуючи присвячені йому твори австралійських композиторів. Серед них — чотири скрипкові концерти Ларрі Сіцкі, а також концерти Джеймса Пенберті, Яна Каґлі, Дона Кея, Коліна Брамбі, Едварда Коуї та Еріка Ґросса. Його дружина, піаністка Берил Седівка, часто виступала з ним у концертах.
Серед відзнак Седівки — членство в Ордені Австралії 1987 року, почесне членство Триніті-коледжу в Лондоні, звання почесного доктора та почесного професора Університету Тасманії, почесне професорство Шанхайської консерваторії музики, меморіальна золота медаль Академії музичних мистецтв у Празі та меморіальна премія сера Бернарда Гайнце 1995 року. Серед його учнів були Памела Брайс, Кіт Креллін, Дін Жинуо, Ліндаль Едмістон, Пітер Екстон, Хуа Фей, Теодор Лазарофф, Елізабет Морган, Джон Курро, Саймон Освелл, Керрі Сміт, Джонатан Аллен, Філіп-Ксав’є Борер, Романа Зіґлерова, Марина Філліпс і Уто Уґі.