Яша Хейфец — російський і американський скрипаль єврейського походження, якого вважають одним із найвидатніших скрипалів XX століття. Він народився у Вільні в родині викладача гри на скрипці Рувина Хейфеца та Хаї Шарфштейн. Грати на скрипці почав у трирічному віці й дуже швидко здобув репутацію вундеркінда.
Першим учителем музиканта був відомий віленський педагог Ілля Малкін, а з 1908 року він також вивчав теоретичні дисципліни у Костянтина Галковського. Ще в дитинстві Хейфец регулярно виступав у публічних концертах учнів музичного училища Віленського відділення Імператорського Російського музичного товариства та незмінно отримував захоплені відгуки преси. Уже у дванадцятирічному віці він виконував концерти Чайковського, Ернста, Бруха, а також п’єси Паганіні, Баха, Сарасате і Крейслера.
У 1910 році Хейфец розпочав навчання в Санкт-Петербурзькій консерваторії, спочатку у О. А. Налбандяна, а згодом у Леопольда Ауера. Початок його світової слави пов’язаний із концертами 1912 року в Берліні, де він виступав із Берлінським філармонічним оркестром під орудою Сафонова та Артура Нікіша, а також із концертом у Гамбурзі. Під час європейських гастролей 1913 року він побував у Швеції та Німеччині, де познайомився з Фріцем Крейслером, а в 1916 році гастролював країнами Скандинавії у складі класу Ауера.
У 1917 році скрипаль уперше відвідав США і 17 жовтня виступив у Карнеґі-холі. Після цього він вирішив залишитися в Америці, а американське громадянство отримав у 1925 році. 7 листопада 1917 року він уперше здійснив комерційний запис своєї гри. У 1934 році Хейфец гастролював у СРСР, де дав шість концертів у Москві та Ленінграді, а також спілкувався зі студентами консерваторій на теми виконавства й викладання гри на скрипці.
Під час Другої світової війни Хейфец часто виступав перед солдатами на фронті, підтримуючи їхній бойовий дух. Значний резонанс мала його четверта гастрольна поїздка до Ізраїлю 1953 року, коли він включив до програми Скрипкову сонату Ріхарда Штрауса всупереч проханням змінити репертуар. Через це він отримував погрози, а після одного з концертів у Єрусалимі зазнав нападу. Останній концерт туру було скасовано через біль і набряк правої руки, після чого музикант залишив Ізраїль і не повертався туди до 1970 року.
У 1972 році Хейфец припинив концертні виступи та перейшов до викладання в університетах Каліфорнії — спочатку в Каліфорнійському університеті, а потім в Університеті Південної Каліфорнії. У 1980-х роках він також давав приватні уроки у своєму будинку в Беверлі-Гіллз. Серед його учнів — П’єр Амуаяль, Ерік Фрідман, Юваль Ярон, Юджин Фодор, Пол Розенталь та інші відомі виконавці. Його колишня студія в школі Колберн згодом стала місцем проведення майстер-класів.
Хейфец помер 10 грудня 1987 року в госпіталі Седарс-Сінай у Лос-Анджелесі. Його прах було розвіяно над морем. Серед відзнак музиканта — звання командора ордена Почесного легіону, почесний доктор музикознавства Північно-Західного університету та почесне віцепрезидентство Міжнародного товариства Кастельнуово-Тедеско. Від 2001 року у Вільнюсі, на батьківщині скрипаля, проводиться Міжнародний конкурс скрипалів імені Яші Хейфеца.