Йоганн Гольтерман — німецький віолончеліст і музичний педагог. Він народився 25 липня 1825 року в Гамбурзі.
У дитинстві Гольтерман займався під керівництвом Бернгарда Ромберга, а згодом навчався гри на віолончелі в Дрездені у Фрідріха Августа Куммера. Певний час він був першою віолончеллю Гамбурзької опери, а в 1850–1862 роках жив і працював у Празі.
3 грудня 1855 року Гольтерман узяв участь у прем’єрі Фортепіанного тріо, op. 15, Бедржиха Сметани: він грав із скрипалем Антоном Бенневіцем, а партію фортепіано виконував автор. Гольтерман викладав у Празькій консерваторії. Серед його учнів були Алоїс Неруда, Людвіг Еберт і Давид Поппер, який згодом присвятив йому свій перший концерт для віолончелі, op. 8.
У 1862–1870 роках Гольтерман був першою віолончеллю придворного оркестру Штутгарта. 1870 року він вийшов на пенсію. Деякі джерела приписували йому оригінальні твори для віолончелі, які насправді написав його однофамілець Георг Гольтерман. Гольтерман помер 4 квітня 1876 року в Штутгарті.