Йосип Ахрон

Йосип (Юзель) Ахрон — російський і американський скрипаль, композитор і музичний педагог. Він народився 1886 року в містечку Лаздияй Сейнського повіту Сувальської губернії в єврейській родині Абрама Юделя Ахрона та Берти Марам. Із двох років навчався гри на скрипці у Ісидора Лотто у Варшаві, а згодом також брав уроки у Михайловича. Уже 1891 року дебютував на великому благодійному концерті.

У дитячі та юнацькі роки Ахрон рано здобув виконавське визнання. У 1895 році він здійснив концертне турне Росією і мав значний успіх у багатьох містах, зокрема в Одесі, Києві, Ризі, Вільні та Гродні. У 1897 році виступав із концертами в Петербурзі, а за гру при дворі був нагороджений золотим годинником.

Після переїзду родини до Санкт-Петербурга 1899 року Ахрон вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався у професора Леопольда Ауера. Курс скрипки він закінчив у 1904 році, отримавши премію Михайлівського палацу та золоту медаль. Пізніше вивчав композицію у Анатолія Лядова. Серед його відзнак також згадуються мала золота медаль консерваторії та премія Михайлівського палацу.

У 1913–1916 роках Ахрон викладав класи скрипки й камерного ансамблю в Харкові. Серед його учнів був Ісаак Дунаєвський. Від 1922 року він жив у Берліні, після відвідин Палестини в 1924 році, а з 1925 року оселився у США. Там він займався концертною, педагогічною та композиторською діяльністю.

Ахрон був автором симфонічної музики, трьох скрипкових концертів, двох сонат для фортепіано, вокально-інструментальних і камерних творів, музики до кінофільмів, а також «Епітафії на смерть О. Скрябіна». Значне місце у його творчості посідали твори з єврейськими мотивами. Серед них — симфонічні варіації та соната на тему єврейської народної пісні в Палестині «Ель івне га-Галіль» (1915), «Кіддуш га-Шем» (1928), «Голем» для віолончелі, труби, валторни та фортепіано (1931), сюїта «Голем» для камерного оркестру (1932), «Вечірнє суботнє богослужіння» (1932) та Концерт для фортепіано (1941).

У характеристиці музики Ахрона критик В. Каратигін 1922 року підкреслював поєднання впливів німецької класики й романтизму з відлунням єврейських мелодій і ритмів. На його думку, ці елементи були композитором творчо переосмислені й дали результат у вигляді свіжої та цікавої музики, що стала вагомим внеском у камерну скрипкову літературу. Пізніше було опубліковано збірку «Вибрані п’єси», яка знайомить виконавців і слухачів із різноманітністю його творчої палітри та містить також його методичну працю «Про виконання хроматичної гами на скрипці».

Ахрон був одружений з Марією, дочкою Євгенія Рапгофа; шлюб укладено 1920 року. Помер 29 квітня 1943 року в Голлівуді, штат Каліфорнія.