Йосип Кобзон
Йосип Кобзон — радянський і російський естрадний співак, музичний педагог, баритон. Народився 11 вересня 1937 року в Часовому Яру. Помер 30 серпня 2018 року в Москві.
У 1944 році його родина повернулася з евакуації до України й оселилася в Краматорську, а наприкінці 1940-х переїхала до Дніпропетровська. Кобзон закінчив Дніпропетровський гірничий технікум у 1956 році. Під час навчання виступав у дуеті з Борисом Баршахом. У 1956–1959 роках служив в армії та співав в ансамблі пісні й танцю Закавказького військового округу. Після демобілізації займався вокалом із керівником хору Леонідом Терещенком, який готував його до вступу до Одеської консерваторії.
У 1959 році Кобзон вступив на вокальний факультет Державного музично-педагогічного інституту імені Гнесіних у Москві, але залишив навчання заради концертної роботи. Того ж року почав виступати як вокаліст у московському цирку на Цвітному бульварі. У 1959–1962 роках був солістом Всесоюзного радіо, у 1963–1965 роках — солістом-вокалістом Держконцерту, а в 1965–1989 роках працював у Москонцерті. У 1960-х роках виступав у дуеті з Віктором Кохно, а від початку 1970-х розвивав сольну кар’єру. Його виконання пісні «Балада про барви» відкрило перший випуск телепередачі «Пісня року» 1971 року.
Кобзон здобув нагороди на Всеросійському конкурсі артистів естради 1964 року, Міжнародному фестивалі естрадної пісні в Сопоті того ж року, фестивалі «Дружба-66» і болгарському фестивалі «Золотий Орфей» 1968 року. У 1976 році отримав премію Ленінського комсомолу за концертні програми й популяризацію радянської пісні, а в 1984 році — Державну премію СРСР за концертні програми 1980–1983 років. У 1987 році йому присвоїли звання народного артиста СРСР.
Його репертуар налічував понад три тисячі пісень: до нього входили твори радянських композиторів, романси, деякі оперні й опереткові арії, а також російські, українські та єврейські народні пісні. Кобзон виконував пісні Булата Окуджави, Володимира Висоцького й Олександра Дольського. У 1980-х роках записував ліричні та жартівливі пісні 1930-х років із репертуару Вадима Козіна, Ізабелли Юр’євої, Клавдії Шульженко та інших співаків. Його манера поєднувала техніку бельканто, чітку дикцію та увагу до слова; голос описували як лірично-драматичний баритон.
З 1984 року Кобзон керував вокально-естрадним відділенням інституту імені Гнесіних і викладав естрадний вокал; з 1993 року був професором. Серед його учнів — Ірина Отieва, Валентина Легкоступова та Валерія. У 1997 році він дав ювілейний концерт у Москві тривалістю понад десять годин, а в 2007 році відзначив сімдесятиріччя концертом у Державному Кремлівському палаці. У 2012 році оголосив про завершення концертної діяльності. З 2016 року був президентом Інституту театрального мистецтва.