Юлій Конюс
Юлій Конюс — російський скрипаль, композитор і музичний педагог. Він народився 1869 року в Москві в родині музиканта Едуарда Конюса.
Конюс навчався гри на скрипці в Московській консерваторії у Івана Гржималі, а також займався у Антона Аренського й Сергія Танєєва. 1888 року закінчив консерваторію із золотою медаллю. Наступного року поїхав до Парижа, де навчався у скрипаля й педагога Ламбера Массара, виступав із сольними концертами та грав в оркестрі Колонна й оркестрі Гранд-Опера. У 1891–1893 роках був концертмейстером Нью-Йоркського симфонічного оркестру і виступав як соліст у містах США.
Від 1893 року Конюс викладав у Московській консерваторії. 1894 року він брав участь у прем’єрі «Елегічного тріо» Сергія Рахманінова разом із композитором та Олександром Брандуковим. Після завершення викладацької роботи в консерваторії працював у Музично-драматичному училищі, був концертмейстером оркестру Великого театру, заснував квартет і проводив квартетні зібрання.
Від 1919 року Конюс жив і працював у Франції: викладав скрипку й теоретичні предмети в Російській консерваторії та редагував видання в Російському музичному видавництві Сергія Кусевицького. Він винайшов гравірувальну машину «Люкс», якою користувалися паризькі видавництва. 1933 року працював над музикою до балету «Ікар», використавши транскрипцію «Ритмічних етюдів» Едуарда Конюса.
Серед його творів — концерт для скрипки з оркестром (1896), концерт для скрипки й струнного квартету (1942), камерна музика для скрипки та транскрипції творів Петра Чайковського й Фридерика Шопена. Концерт для скрипки з оркестром виконував Фріц Крейслер. У пізніші роки Конюс викладав у Центральному заочному музично-педагогічному інституті та писав, зокрема, твори для дітей. Він помер 1942 року в Меленках.
Організації
1