Юліуш Янота (1819–1883) — польський піаніст, музичний педагог і композитор німецького походження. Від 1850 року жив і працював у Польщі. Був одружений з Анною Олешинською, дочкою Антонія Олешинського; їхньою донькою була піаністка Наталія Янота.
У 1859 році Янота супроводжував Аполінарія Концького в гастрольному турне Польщею, під час якого збирали кошти на заснування Варшавського музичного інституту. Від відкриття закладу в 1861 році до виходу на пенсію в 1879 році він викладав у ньому фортепіано. Серед його учнів були Ігнацій Падеревський і Юзеф Сливінський; після Яноти клас перейшов до Павела Шльоцера.
В останні роки життя, як повідомляв некролог у виданні «Ехо музичне і театральне», на наполягання доньки він почав писати музику й опублікував низку фортепіанних п’єс. Помер у Варшаві 27 червня 1883 року й був похований на Старих Повонзках.