Карл Григорович (повне ім’я — Шарль Григорович; 13 (25) жовтня 1868, Санкт-Петербург — 25 березня 1921, Вітебськ) — російський скрипаль і музичний педагог.
Він був останнім учнем Генріка Венявського. Також навчався у Москві у Василя Безекірського, у Відні — у Якоба Донта, а згодом удосконалював виконавську майстерність у Берліні під керівництвом Йозефа Йоахіма.
Від 1883 року гастролював у різних країнах. У 1896—1897 роках здійснив концертне турне Сполученими Штатами Америки, де критики високо оцінили його виконання Варіацій Йоахіма та Першого концерту Макса Бруха. У 1899—1901 роках разом із фінським піаністом Едвардом Фацером провів світове турне Америкою, Азією та Африкою.
Від 1903 року був професором Московського філармонічного училища, а від 1910 року грав партію першої скрипки у Квартеті герцога Мекленбурзького. За свідченням Генрі Лахі, Григоровича порівнювали із Соре та Сарасате за широтою й плавністю звучання.
Останні роки жив і працював у Вітебську, викладав у міській консерваторії. Серед його учнів був Броніслав Губерман, який стверджував, що Григорович навчив його всього, чого здатен навчити педагог.