Карл Кламрот — російський скрипаль німецького походження. Народився у Тюрингії 1828 року. Навчався у Кароля Ліпінського. Був батьком художника Антона Кламрота.
У 1851—1901 роках жив і працював у Москві. Викладав у власних музичних класах, а в 1863—1865 роках — у класах Московського відділення Імператорського російського музичного товариства, майбутньої Московської консерваторії. Надалі знову викладав приватно; серед його учнів був, зокрема, Георгій Дулов.
Протягом 1856—1900 років Кламрот грав в оркестрі Великого театру, а в останні роки був концертмейстером. Перед від’їздом до Німеччини 1901 року він востаннє виконав сольну скрипкову партію в опері «Травіата» та був ушанований овацією всього театру.
Кламрот створив низку камерних творів, зокрема збірку вальсів для фортепіано в чотири руки «Прощання з батьківщиною» 1851 року, а також твори для скрипки та струнного квартету.