Карл Фольвайлер
Карл Фольвайлер — німецький композитор, піаніст і музичний педагог. Народився 27 листопада 1813 року в Оффенбаху-на-Майні, син Георга Якоба Фольвайлера. Початкову музичну освіту здобув у батька, потім навчався у Франкфурті-на-Майні в Петера Горра та Алоїза Шмітта. Петер Горр присвятив юному Фольвайлеру фортепіанні варіації 1822 року.
Від 1826 року концертував. У 1834 році вирушив у тривале гастрольне турне Нідерландами, Північною Німеччиною, Данією та Швецією. Восени 1835 року дав два концерти в Ризі, після чого переїхав до Санкт-Петербурга, де протягом кількох років працював концертним піаністом і педагогом. Брав участь у перших «музичних ранках» Санкт-Петербурзького університету та грав в ансамблі з Миколою Бахметєвим.
Серед учнів Фольвайлера були сестри Віра й Наталія Погожеви та молодий Володимир Стасов.
Написав неопубліковану симфонію, два фортепіанні тріо — op. 2 і op. 15, варіації на російські теми для струнного квартету op. 14, фортепіанну сонату op. 3, шість мелодійних етюдів op. 4, шість ліричних етюдів op. 9, інші фортепіанні п’єси та чотири пісні на вірші Генріха Гайне op. 45. Також переклав для фортепіано кілька творів Михайла Глінки, зокрема лезгинку з опери «Руслан і Людмила».
Помер 27 січня 1848 року в Гайдельберзі.