Каро Закарян
Каро Закарян — вірменський радянський композитор і диригент. Народився 15 грудня 1895 року у Вані, нині на території Туреччини.
У 1916–1918 роках навчався в Петроградській консерваторії у класі спеціальної теорії музики С. М. Ляпунова, а згодом — у Тбіліській консерваторії, де вивчав композицію у Н. Н. Черепніна та М. М. Іпполітова-Іванова. У 1921–1929 роках працював хормейстером і викладачем у Будинку вірменського мистецтва в Тбілісі. 1929 року переїхав до Єревана й викладав хоровий клас у консерваторії.
У 1938–1953 роках керував хором Єреванського радіо. Збирав курдські народні пісні, а власні твори створював на основі вірменської народної музики. Найбільше відомий як автор хорової музики. Закаряну присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв Вірменської РСР у 1939 році та народного артиста Вірменської РСР у 1960 році.
Серед його творів — опери «Братик ягнятко», «Марджан» та «Агасі», балет «Піонерія», кантата «Моя рідна країна», оркестрові «Партизанська сюїта» й «Поема», соната для скрипки та фортепіано, п’єси для віолончелі й фортепіано, хорові сюїти та хорову поему «Раздан». Помер 11 травня 1967 року в Єревані.