Кирило Кондрашин

нар. 1914 (Москва) · пом. 1981 (Амстердам)

Кирило Кондрашин — радянський диригент, народився 6 березня 1914 року в Москві в музичній родині. У шість років почав навчатися гри на фортепіано, відвідував музичну школу, а згодом навчався в музичному технікумі імені Стасова. Музичну теорію вивчав у Миколи Жиляєва. 1931 року вступив до Московської консерваторії, де опановував оперно-симфонічне диригування в Бориса Хайкіна.

Ще студентом грав на ударних інструментах у оркестрі Музичного театру імені Немировича-Данченка. За диригентський пульт уперше став 25 жовтня 1934 року, керуючи оперетою Робера Планкета «Корневільські дзвони». Після закінчення консерваторії 1936 року працював у Малому театрі опери та балету в Ленінграді. Серед поставлених ним опер були «Дівчина із Заходу» Джакомо Пуччіні, «Борис Годунов» Модеста Мусоргського, «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта та «Снігуронька» Миколи Римського-Корсакова.

1943 року Кондрашин почав працювати у Великому театрі, де розширив оперний репертуар і співпрацював із диригентами Самуїлом Самосудом, Арієм Пазовським і Миколою Головановим. Він керував постановками «Ріголетто» Джузеппе Верді, «Проданої нареченої» Бедржиха Сметани, «Ворожої сили» Олександра Серова та інших опер. Від 1938 року також виступав із концертами, а з другої половини 1940-х років дедалі частіше диригував симфонічними оркестрами.

У 1950–1953 та 1972–1978 роках викладав у Московській консерваторії. 1956 року залишив Великий театр і надалі виступав як симфонічний диригент. У 1960–1975 роках очолював Симфонічний оркестр Московської філармонії. Під його керуванням оркестр виконував твори класичних і сучасних композиторів, зокрема всі симфонії Густава Малера та всі 15 симфоній Дмитра Шостаковича. Четверту симфонію Шостаковича Кондрашин уперше виконав 1961 року, а Тринадцяту — 1962-го. Він гастролював у країнах Європи й Америки, а 1958 року вперше виступив у США та Великій Британії.

Кондрашин записував симфонічні твори Йоганнеса Брамса, Малера, Сергія Прокоф’єва, Сергія Рахманінова, Петра Чайковського та Шостаковича. Серед записів — усі симфонії Брамса, симфонії Малера № 1, 3–7 і 9, а також концерти Рахманінова з піаністом Ваном Кліберном. 1960 року отримав премію «Греммі» за запис Третього фортепіанного концерту Рахманінова з Кліберном та оркестром «Симфонія ейр». 1974 року його відзначили золотою медаллю Міжнародного товариства Густава Малера за популяризацію творчості композитора. Кондрашин також написав книжки «Світ диригента» та «Про диригентське мистецтво».

1978 року під час гастролей у Нідерландах він став головним запрошеним диригентом оркестру Консертгебау в Амстердамі. 1981 року Кондрашин помер в Амстердамі від інфаркту. Його поховали на кладовищі Вестервелд у Дрігейсі. Від 1984 року в Амстердамі проводять Міжнародний конкурс молодих диригентів імені Кондрашина.

Організації