Костянтин Сараджев народився 6 квітня (25 березня) 1900 року в Москві. Його батько, Костянтин Сараджев, був диригентом і скрипалем, а мати, Наталія Філатова, походила з родини професора Ніла Філатова. Сараджев був дзвонарем-віртуозом, композитором і теоретиком дзвонового мистецтва.
Із чотирнадцяти років він серйозно займався дзвонарством і часто грав на дзвіницях московських монастирів та церков. Сараджев записав у нотах звукові спектри 317 великих дзвонів московських церков, монастирів і соборів. Рукопис згодом зберігався в музеї Данилового монастиря й був опублікований 1977 року.
Сараджев розробляв власну теорію музики та стверджував, що має особливий слух, який дає змогу розрізняти надзвичайно тонкі відмінності висоти звуку. За його словами, він створив 116 творів, призначених для виконання на дзвонах. Він мріяв заснувати в Москві концертну дзвіницю для музичного, а не церковного дзвону. Анастасія Цвєтаєва згадувала, що він чув в октаві 1701 звук.
1930 року Сараджев створив дзвіницю з дзвонів у Гарвардському університеті, але в грудні того самого року повернувся до СРСР. Він працював над книжкою «Музика-дзвін», рукопис якої не зберігся. Помер 1942 року в неврологічній лікарні в Підмосков’ї.