Ксенія Ерделі

1878 (Миролюбівка) — 1971 (Москва)

Ксенія Ерделі — російська, радянська арфістка, композиторка й музична педагогиня. Народилася 1878 року в Миролюбівці поблизу Єлисаветграда. Її вважають засновницею радянської школи гри на арфі.

У 1895 році закінчила Смольний інститут шляхетних дівчат у Санкт-Петербурзі, де вивчала спів, гру на фортепіано та хорове диригування. У 1891–1899 роках навчалася гри на арфі в Катерини Вальтер-Кюне. У 1895–1899 роках грала в оркестрі Італійської опери, а від 1899 року виступала як солістка. У 1899–1907 та 1918–1938 роках була солісткою оркестру Великого театру.

Ерделі грала в оркестрах Імператорського Російського музичного товариства, Московського філармонічного товариства, Персимфансу та Державного симфонічного оркестру СРСР. 1908 року брала участь у концертах під орудою Олександра Зилоті. Вона першою виконала присвячені їй концерти для арфи з оркестром Миколи Парфьонова, Рейнгольда Глієра, Василя Цибіна, Сергія Василенка й Анатолія Кос-Анатольського. Також першою в Росії виконала «Інтродукцію та алегро» Моріса Равеля й «Хорал із варіаціями» для арфи та оркестру Шарля Відора. У концертних програмах чільне місце посідали її перекладення творів Петра Чайковського.

Її виконання вирізнялося віртуозністю та виразним звучанням. Вона була першою сольноїсткою-арфісткою в Росії та СРСР, створювала численні перекладення й обробки творів російських, радянських і зарубіжних композиторів, редагувала музику та писала власні твори для арфи. Організовувала ансамблі арф, зокрема колективи чисельністю до 20 виконавиць, і започаткувала створення професійного квартету арф.

Викладала в Московському філармонічному музично-драматичному училищі, Катерининському інституті, Смольному інституті, Петроградській консерваторії та Московській консерваторії, де від 1939 року була професоркою. У 1944–1954 роках також вела клас арфи в Музично-педагогічному інституті імені Гнесіних. Серед її учнів — Віра Дулова, Ельза Кузьмічова й Ольга Ерделі.

Серед її творів — «Три прелюдії» (1948), «Елегія пам’яті Михайла Глінки» (1950), «Десять легких п’єс у стилі російських пісень» (1951, 1959), фантазія для арфи «Україна» (1952), «Варіації на російську народну пісню» (1955) та «Сорок етюдів» (1961, 1963). 1967 року вийшла її книжка спогадів «Арфа в моєму житті». Ерделі отримала звання народної артистки РРФСР у 1956 році та народної артистки СРСР у 1966 році. Померла 27 травня 1971 року в Москві.

Організації

Учні