Ласло Халас — американський диригент угорського походження. Він народився 6 червня 1905 року в Дебрецені й помер 26 жовтня 2001 року в Порт-Вашингтоні, штат Нью-Йорк. Був чоловіком віолончелістки Сюзет Форґ.
Племінник піаніста Тівадара Санто, Халас почав музичну кар’єру як піаніст. Він закінчив Будапештську музичну академію за класом фортепіано; серед його викладачів були Бела Барток, Золтан Кодай, Лео Вайнер та Ернст фон Донаньї. У 1928 році дебютував як концертний виконавець, але невдовзі зосередився на диригуванні й став помічником диригента Будапештської опери. З 1930 року працював асистентом Георга Селла в Німецькій опері в Празі, у 1933 році дебютував у Віденській народній опері, а в 1935 і 1936 роках асистував Артуро Тосканіні та Бруно Вальтеру на Зальцбурзькому фестивалі. У 1936 році на запрошення Тосканіні переїхав до США й став його асистентом у Симфонічному оркестрі NBC.
У 1939–1941 роках Халас очолював оперний театр у Сент-Луїсі, а також диригував у різних містах США. На Всесвітній виставці в Нью-Йорку він провів американську прем’єру опери Золтана Кодаї «Харі Янош». У 1943 році став першим музичним керівником Нью-Йоркської міської опери й обіймав цю посаду до 1951 року. За його керівництва театр розширював репертуар за межі стандартних постановок, залучав молодих виконавців і віддавав перевагу англомовним виставам. Халас диригував американською прем’єрою «Аріадни на Наксосі» Ріхарда Штрауса та світовою прем’єрою опери Вільяма Ґранта Стілла «Потривожений острів» — обидві відбулися 1946 року.
Після звільнення з Нью-Йоркської міської опери в 1951 році Халас продовжив диригувати у США та Європі. Багато років викладав у Консерваторії Пібоді та Істменівській школі музики.