Лазар Берман — радянський та італійський піаніст, заслужений артист РРФСР. Народився 26 лютого 1930 року в Ленінграді в єврейській родині. Грати на фортепіано почав у дворічному віці під керівництвом матері. Після успіху на ленінградському міському конкурсі юних обдарувань його визнали вундеркіндом, а в чотири роки він став учнем професора Ленінградської консерваторії Самарія Савшинського.
1939 року родина переїхала до Москви. Там наставником Бермана став Олександр Гольденвейзер: піаніст навчався спершу в Центральній музичній школі, а згодом у Московській консерваторії, яку закінчив 1953 року. Під час навчання в аспірантурі 1956 року здобув п'яту премію Міжнародного конкурсу піаністів імені королеви Єлизавети в Брюсселі та третю премію Міжнародного конкурсу імені Ференца Ліста в Будапешті.
Берман багато концертував і записувався. Серед його ранніх записів були сонати Ференца Ліста та «Апасіоната» Людвіга ван Бетховена. У СРСР на фірмі «Мелодія» він здійснив запис циклу «Трансцендентні етюди» Ліста, що став одним із перших радянських звукозаписів із застосуванням стереотехнологій. Від середини 1970-х років піаніст успішно виступав за кордоном; до записів цього періоду належать Третій концерт Сергія Рахманінова та Перший концерт Петра Чайковського.
Його інтерпретації творів Ліста, зокрема повні записи циклів «Роки мандрів» і «Трансцендентні етюди», а також музики Рахманінова, Чайковського й Олександра Скрябіна здобули широке визнання. Гра Бермана вирізнялася високою віртуозністю та глибоким відчуттям стилю. Він співпрацював із Юджином Орманді, Леонардом Бернстайном, Куртом Мазуром, Клаудіо Аббадо та Гербертом фон Караяном, а його платівки випускали Deutsche Grammophon, CBS і EMI. Був кавалером французького ордена Мистецтв і літератури.
1968 року Берман одружився з піаністкою та музичною педагогинею Валентиною Сєдовою; 1970 року народився їхній син Павло, скрипаль і диригент. У серпні 1990 року піаніст переїхав до Норвегії, а згодом до Італії, де викладав, отримав італійське громадянство та від 1995 до 2000 року працював у Вищій школі музики у Веймарі. Часто виступав разом із сином. Помер 6 лютого 2005 року у Флоренції та був похований на цвинтарі монастиря Сан-Мініато.