Лео Кестенберг
Німецький та ізраїльський музичний педагог і піаніст Лео Кестенберг народився 27 листопада 1882 року в Розенберзі. У чотири роки він переїхав із батьками до Праги, де батько став кантором у синагозі. Кестенберг почав учитися гри на фортепіано в батька у семирічному віці, а згодом брав уроки в Циттау та Берліні, зокрема у Франца Куллака.
У шістнадцять років Кестенберг познайомився з піаністом і композитором Ферруччо Бузоні. Він навчався у Жозе Віани да Мотти, а в Дрездені вивчав теорію музики у Фелікса Дрезеке. 1900 року відвідав майстер-курс Бузоні у Веймарі й уперше виступив публічно, виконавши фортепіанний концерт мі-бемоль мажор Ференца Ліста в Райхенберзі, нині Ліберці. Згодом заснував тріо Кестенберга, викладав у приватних консерваторіях і давав приватні уроки.
Від 1903 року він був музичним радником театру «Фольксбюне» в Берліні. Після Першої світової війни Кестенберг працював музичним радником Прусського міністерства науки, мистецтва й народної освіти та керував реформою загальної і професійної музичної освіти. Від 1921 року був професором Берлінської вищої школи музики. Він заснував книжкову серію з музичної педагогіки.
Реформа Кестенберга передбачала підготовку вчителів музики на рівні викладачів гімназій, відкриття відповідних факультетів у Берліні, Бреслау, Кенігсберзі та Кельні, а також створення комунальних музичних шкіл. Він сформулював вимоги до іспитів для викладачів фортепіано, запровадив державні іспити для органістів і хормейстерів та підготував рекомендації з музичних занять у дитячих садках.
Від 1933 року Кестенберг жив у Празі, де заснував товариство музичної освіти. У 1953 році воно відновило роботу як Міжнародне товариство музичної освіти при ЮНЕСКО; Кестенберг став його першим президентом, а згодом — першим почесним президентом. Після переїзду до Тель-Авіва він був генеральним менеджером Палестинського симфонічного оркестру, нині Ізраїльського філармонічного оркестру. Від 1945 року знову зосередився на музичній педагогіці. Попри прогресивну втрату зору, він викладав фортепіано до кінця життя; серед його учнів були Менахем Пресслер і Алексіс Вайсенберг.
Кестенберг написав праці «Музичне виховання та музична опіка», «Учитель музики: іспит, підготовка й працевлаштування» та «Рухливі часи: музичні спогади». 1958 року він отримав премію Енгеля. Помер 13 січня 1962 року в Тель-Авіві.