Лео Сирота — російський, японський та американський піаніст-віртуоз і музичний педагог. Народився 4 травня 1885 року в Кам’янці-Подільському в єврейській родині. У 11 років уже давав уроки старшим учням і їздив на концертні гастролі.
У Києві навчався у Григорія Ходоровського. Його вчителем був також Ферруччо Бузоні, який допоміг Сироті дебютувати у Відні: вони разом виконали сонату Моцарта для двох фортепіано. У Берліні Сирота розпочав концертне турне країнами Європи з оркестром Сергія Кусевицького. Пізніше його навчав Олександр Глазунов.
Репертуар Сироти охоплював усі твори Моцарта й сонати Бетховена, значну частину музики Ліста та Шумана, а також твори Прокоф’єва, Стравінського, Бузоні, Шенберга і сучасників піаніста. У 1921–1924 роках він проводив майстер-класи у Львівській консерваторії імені Кароля Шимановського.
Під час гастролей у Москві Сирота отримав запрошення від уряду Маньчжурії. Після його виступу в Харбіні японський композитор Косаку Ямада запросив піаніста до Токіо. Сирота вперше приїхав до Японії 1928 року, а наступного року оселився там із родиною та очолив фортепіанний відділ Токійської академії Уено. Замість запланованих шести місяців він прожив у Японії 17 років. Від 1931 року викладав фортепіано в Токійській консерваторії; серед його учнів були Мінору Мацуя, Такахіро Сонода, Харуко Фудзіта й Олексій Абаза.
У 1946 році Сирота з дружиною переїхав до США. Він працював в Інституті музики в Сент-Луїсі. Помер 25 лютого 1965 року.