Леонід Могилевський

Леонід Якович Могилевський — український диригент, трубач і музичний педагог, народився 18 лютого 1886 року в Одесі, де також помер 25 червня 1950 року. Він належав до родини Могилевських і був братом Олександра та Давида Могилевських.

У 1902 році закінчив Одеське музичне училище. Від 1908 року був солістом оркестру Одеської опери, одночасно викладав у Музичному училищі. Після перетворення училища на Одеську консерваторію продовжив працювати в ній до кінця життя, за винятком перерви у 1941—1945 роках. Із 1935 року очолював кафедру духових та ударних інструментів, а з 1947 року мав звання професора.

Могилевський відіграв помітну роль у музичному житті Одеси як диригент. У 1922—1924 роках він працював диригентом пересувної оперної трупи, у 1927—1938 роках керував симфонічним оркестром Одеського радіо, а в 1939—1941 і 1945—1947 роках — симфонічним оркестром Одеської філармонії. У 1933 році брав активну участь в організації музичної школи Столярського.

Під час Другої світової війни перебував в евакуації в Ашгабаті у 1942—1945 роках. Там викладав у музичному училищі та диригував оркестром драматичного театру. Після повернення продовжив педагогічну й диригентську діяльність в Одесі.

Як композитор і аранжувальник, Леонід Могилевський створював невеликі твори для труби, серед яких «Ноктюрн», «Скерцо» та інші, а також робив транскрипції творів Моцарта, Бетховена, Сен-Санса та інших композиторів. Його внесок у виконавську та педагогічну традицію продовжився в музичній династії: його донька Серафима Могилевська стала музичним педагогом і піаністкою, онук Євгеній Могилевський — піаністом, як і правнук Олександр Могилевський.

Пам’ять про музиканта зберігається і в сучасній Україні: у 2016 році в Одесі відбувся Перший всеукраїнський конкурс молодих виконавців на мідних духових та ударних інструментах імені Леоніда Могилевського.

Connections

This figure has 4 connections in the Music Lineage catalog.