Лев Цейтлін

Лев Цейтлін

нар. 1881 (Тбілісі) · пом. 1952 (Москва)

Лев Цейтлін — радянський скрипаль і педагог, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1927), доктор мистецтвознавства (1941). Народився 3 (15) березня 1881 року в Тифлісі, нині Тбілісі, у родині ювеліра Мойсея Цейтліна. Помер 9 січня 1952 року в Москві.

Гри на скрипці почав навчатися в Тифлісі у Є. Колчина. У 1901 році закінчив Петербурзьку консерваторію, де навчався у Леопольда Ауера. У 1902—1905 роках жив у Парижі, вивчав музично-теоретичні дисципліни в паризькій Школі канторум, а згодом удосконалювався у Брюсселі в Ежена Ізаї.

У Парижі працював концертмейстером Оркестру Колонна. Після гастролей у Російській імперії 1906 року залишився там і став концертмейстером оркестру Театру Зіміна. У 1908—1917 роках був солістом-концертмейстером симфонічного оркестру Сергія Кусевицького.

У 1918—1920 роках обіймав посаду професора Музично-драматичного інституту. Від 1920 до 1952 року був професором Московської консерваторії та завідувачем кафедри скрипки; також викладав у Ленінградській консерваторії й Московській центральній музичній школі для обдарованих дітей. За його ініціативою 1922 року створено Персимфанс — перший у світі симфонічний ансамбль без диригента, що відіграв помітну роль у музичному житті Москви. Він також був концертмейстером Державного оркестру СРСР і оркестру Большого театру.

Цейтліна вважають одним із засновників радянської скрипкової школи. Серед його учнів — Рудольф Баршай, Борис Гольдштейн, Борис Беленький, Арно Тер-Габріелян, Михайло Затуловський, Борис Фішман, Семен Фурер, Ісаак Шпільберг, Галина Баринова та Олександр Горохов. Він був відзначений двома орденами Трудового Червоного Прапора. Похований на Введенському кладовищі в Москві.

Організації

Учні