Лорін Маазель

Лорін Маазель

нар. 1930 (Нейї-сюр-Сен) · пом. 2014 (Каслтон-Фармс)

Лорін Маазель — американський диригент, скрипаль і композитор. Народився 6 березня 1930 року в Нейї-сюр-Сені, передмісті Парижа, в американській єврейській музичній родині. Виріс у районі Окленд у Піттсбурзі; приватно навчався музики в Лос-Анджелесі та Піттсбурзі, зокрема певний час опановував диригування під керівництвом Володимира Бакалейникова.

У дев’ятирічному віці Маазель диригував на Всесвітній виставці в Нью-Йорку, а в одинадцять років здобув схвалення Артуро Тосканіні після виступу з Симфонічним оркестром NBC. 1945 року він дебютував у Піттсбурзі як скрипаль і грав партію першої скрипки у Піттсбурзькому квартеті витончених мистецтв. Поряд із музикою вивчав математику, філософію та іноземні мови. У 1948 році став скрипалем Піттсбурзького симфонічного оркестру, а невдовзі — помічником головного диригента.

Від 1953 року виступав як диригент у Європі та гастролював світом. 1960 року дебютував у Лондоні з Симфонічним оркестром BBC, отримавши захоплені відгуки за виконання творів Густава Малера; того ж року став першим американським диригентом на Байройтському фестивалі, де очолив постановку «Лоенгріна». У Метрополітен-опера дебютував 1962 року в «Доні Жуані» Вольфганга Амадея Моцарта. Серед його європейських робіт була, зокрема, римська постановка «Євгенія Онєгіна» 1965 року. У 1965—1971 роках був художнім керівником Німецької опери в Західному Берліні, а до 1975 року — головним диригентом Симфонічного оркестру Берлінського радіо.

Після сезону 1971—1972 років із лондонським оркестром «Нова філармонія» Маазель очолив Клівлендський симфонічний оркестр, розширив його репертуар і представив кілька американських прем’єр нових європейських творів. У 1977—1982 роках він був головним диригентом Французького національного оркестру, а в 1980—1986 роках, а також у 1994, 1996, 1999 і 2005 роках диригував Віденським філармонічним оркестром на Новорічному концерті. 1982 року став першим американцем, якому доручили керувати оркестром Віденської державної опери, проте за два роки повернувся до США як музичний консультант Піттсбурзького симфонічного оркестру.

У 1993—2002 роках Маазель керував Симфонічним оркестром Баварського радіо, а від 2002 року — Нью-Йоркським філармонічним оркестром. Після відходу з Піттсбурга 1996 року активніше звернувся до композиції: його твори для віолончелі виконував Мстислав Ростропович, а для флейти — Жан-П’єр Рампаль. Під орудою Маазеля відбулися прем’єри ораторії-симфонії Кшиштофа Пендерецького «Сім брам Єрусалима» 1997 року та опери Родіона Щедріна «Зачарований мандрівник» 2002 року. Разом із дружиною Детліндою Турбан він заснував літній фестиваль «Каслтон» у власному маєтку Каслтон-Фармс у Вірджинії.

Маазель виступав із провідними оркестрами та оперними театрами, здійснив понад 350 записів, серед яких усі симфонії Людвіга ван Бетховена, Малера, Сергія Рахманінова, Яна Сібеліуса й Петра Чайковського, а також численні опери. Його виконавську манеру характеризували експресивність, філософська глибина, свобода диригентської техніки, виразна динаміка та відчуття форми; завдяки винятковій пам’яті він диригував і проводив репетиції напам’ять. Він також диригував музикою до оперних фільмів «Дон Жуан», «Кармен» та «Отелло». Серед його власних композицій — опера «1984» за романом Джорджа Орвелла, вперше поставлена 2005 року в Ковент-Ґардені, та гумористичний твір для оркестру, флейти й читця «Ірландські випари та каперси». Маазель створив також 70-хвилинну безсловесну симфонічну сюїту «Перстень» за вагнерівським циклом «Перстень Нібелунга».

Помер 13 липня 2014 року в Каслтон-Фармс, штат Вірджинія, у віці 84 років.

Організації

Вчителі