Луї Куперен

Луї Куперен (фр. Louis Couperin; близько 1626, Шом-ан-Брі — 29 серпня 1661, Париж) — французький композитор, органіст і клавесиніст, перший визначний представник славетної французької музичної династії Куперенів. Про його життя збереглося небагато відомостей; головні свідчення містяться в збірці «Le Parnasse François» Еврара Тітона дю Тійє, а також у підписах до його органних творів, де композитор часто зазначав дату й місце написання.

Він народився в Шом-ан-Брі, невеликому провінційному містечку, у родині Шарля Куперена, органіста однієї з церков Брі. Луї був старшим сином; його молодші брати Шарль і Франсуа також стали музикантами. Приблизно до 1650 року він уже складав музику, хоча залишався відомим переважно у рідних місцях. За переказом Тітона дю Тійє, близько 1650 року через Брі проїздом мандрував Жак Шамбоньєр, королівський клавесиніст Франції. Брати Куперени дали концерт на його честь, виконавши твори Луї, і Шамбоньєр був настільки вражений, що невдовзі взяв молодого композитора під свою опіку та привіз до Парижа.

У 1651 році Луї вже жив у Парижі, куди згодом перебралися й його брати. 9 квітня 1653 року він отримав посаду органіста церкви Сен-Жерве, а пізніше став також гамбістом при дворі. Його кар’єра складалася дуже успішно: у середині 1650-х років йому навіть запропонували замінити Шамбоньєра на посаді королівського клавесиніста, але Куперен відмовився з поваги до друга й колишнього вчителя. Він продовжував служити в Сен-Жерве та при дворі Людовика XIV, а також, імовірно, працював у аристократичних родинах у Медьоні.

Луї Куперен помер у 1661 році в Парижі у віці приблизно 35 років; причина смерті невідома. Попри надзвичайну плідність, він не встиг видати свої твори друком. Його музика збереглася лише в рукописах, передусім у збірках Bauyn, Parville та Oldham, що стали основним джерелом для вивчення його спадщини.

Більшість клавесинних творів Куперена — це танці, як звичні для доби алеманди, сарабанди, куранти й жиги, так і рідкісніші форми на кшталт бранля та вольти. Ці п’єси становлять наступний етап розвитку стилю, наміченого Шамбоньєром. Особливе місце в його клавесинній музиці посідають чакони, пасакалії та передусім неритмізовані прелюдії, для яких він створив оригінальний спосіб нотації: майже всі ноти записувалися як цілі, а фразування й виконавські нюанси передавалися системою витончених ліній. У його музиці також відчутний вплив Йоганна Якоба Фробергера, з яким Куперен, можливо, був особисто знайомий.

Органна музика Луї Куперена залишалася невідомою протягом кількох століть і була відкрита лише в 1950-х роках, а її публікація затягнулася ще на десятиліття. Його органна спадщина налічує близько 70 творів, переважно фуг, часто названих «фантазіями», і обробок церковних гімнів. Серед її найважливіших рис — прагнення відійти від суворої поліфонічності ранніх французьких органістів та докладно виписана в нотах регістровка. Обидві ці риси згодом стали характерними для всієї французької органної школи, так само як і деякі мелодичні звороти його письма, зокрема октавні стрибки в басу.

Connections

This figure has 2 connections in the Music Lineage catalog.