Лідія Бабич — румунська і молдовська оперна співачка та музична педагогиня, колоратурне ліричне сопрано. Народилася 24 вересня 1897 року в Бахмуті. Відома також під сценічним псевдонімом Лідія Хинку.
У 1910–1915 роках навчалася гри на фортепіано в музичній школі та училищі Кишинівського відділення Російського музичного товариства. 1918 року закінчила Музично-драматичний інститут імені Людвіга ван Бетховена в Одесі, де вивчала фортепіано й вокал. Її першим учителем співу був баритон Яків Горський. У 1918–1922 роках виступала в «Бессарабській опері» в Кишиневі та навчалася у Лідії Липковської, а в 1922–1925 роках — у Міланській консерваторії у Вітторіо Ванцо.
27 грудня 1925 року дебютувала в Бухарестському ліричному театрі в ролі Віолетти в опері Джузеппе Верді «Травіата». До 1934 року співала в хорі Товариства румунської пісні, а впродовж 1930-х була провідною солісткою Бухарестської опери. Серед її партій — Віолетта й Джильда в операх Верді «Травіата» та «Ріголетто», Маргарита у «Фаусті» Шарля Гуно, Манон Леско в «Манон» Жуля Массне, Констанца в «Викраденні із сералю» Вольфганга Амадея Моцарта та Лакме в однойменній опері Лео Деліба. Виступала з концертами в містах Європи. Була одружена з диригентом Еджіціо Массіні, засновником і директором Королівської опери Румунії.
1931 року Бабич отримала орден і диплом «За культурні заслуги» за досягнення в оперному мистецтві. Повернувшись до Кишинева, виступала як солістка симфонічного оркестру міської філармонії. 1944 року стала викладачкою вокалу в Кишинівській консерваторії. Упродовж наступних двох десятиліть була провідною вокальною педагогинею республіки; серед її учениць — Валентина Савицька, Тамара Чебан, Поліна Ботезат і Я. І. Левицька. З 1958 року консультувала з вокалу хорову капелу «Дойна».
Померла 7 серпня 1970 року в Кишиневі.