Людмила Ваверко — молдавська музична педагогиня, майстриня мистецтв Молдови та кавалерка ордена Трудової слави. Вона народилася 2 грудня 1927 року в Одесі в єврейській родині.
У 1933—1941 роках навчалася в музичній школі Петра Столярського у класі педагогині Берти Рейнгбальд. Перед окупацією Одеси була евакуйована разом із батьками до Уфи. Під час бомбардування в липні 1941 року по дорозі зазнала поранення голови та кисті лівої руки.
1950 року закінчила Одеську консерваторію за класом фортепіано. Після завершення навчання викладала у Ворошиловградському музичному училищі, а також працювала концертмейстеркою в Одеській консерваторії.
У 1955 році разом із чоловіком, відомим молдавським музикознавцем Зиновієм Столяром, оселилася в Кишиневі. Там працювала концертмейстеркою, згодом викладачкою і професоркою Кишинівського інституту мистецтв. У 1993—2002 роках очолювала кафедру спеціального фортепіано цього закладу.
Ваверко була редакторкою-упорядницею збірок фортепіанних мініатюр молдавських композиторів і авторкою навчально-методичних праць з фортепіанної педагогіки та виконавства. Серед її праць — видання вибраних фортепіанних творів молдавських композиторів, збірки п'єс для фортепіано, а також праці про роботу над музичним твором, виконання поліфонічних творів у класі фортепіано дитячих музичних шкіл і про інтерпретацію «Новели» В. Загорського для фортепіано.
Серед учнів Людмили Ваверко був, зокрема, піаніст Олег Майзенберг. Її педагогічна діяльність і мистецька спадщина стали предметом окремих книжок, статей, інтерв'ю та спогадів, присвячених її життю, творчості та школі.
Померла 18 квітня 2020 року в Кишиневі.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.