Людмила Зикіна

1929 (Москва) — 2009 (Москва)

Людмила Зикіна — радянська й російська співачка та музична педагогиня. Вона народилася 10 червня 1929 року в Москві в робітничій родині. З дитинства брала участь у самодіяльності, грала на гітарі й баяні та співала разом із рідними.

До 1942 року Зикіна навчалася у школі робітничої молоді. Під час війни працювала токаркою на московському верстатобудівному заводі, а після війни — санітаркою та швачкою. Її професійний співочий шлях розпочався 1947 року, коли після всеросійського конкурсу молодих виконавців її прийняли до Державного академічного російського народного хору імені М. П’ятницького. Там вона навчалася сольного співу в Олександри Прокошиної та сестер Клодніних.

У 1949 році через втрату голосу Зикіна тимчасово залишила хор і працювала в друкарні. 1951 року вона стала артисткою Хору російської народної пісні Всесоюзного радіо, де її наставницями були Анна Руднєва й Ольга Ковальова. Загалом у хорових колективах вона співала 13 років. На її виконавську манеру вплинула Лідія Русланова: Зикіна вивчала за її записами традиційний народний спів і переймала сценічні та акторські прийоми.

У 1952 році Зикіна вперше виступила із сольним номером, виконавши пісню «Карі очі мені моргали». Перші студійні записи вийшли 1955 року. До її раннього репертуару ввійшли народні пісні та твори сучасних композиторів. 1960 року вона стала солісткою «Москонцерту». Зикіна виконувала народні пісні, романси й естрадні твори; її репертуар налічував понад дві тисячі пісень. Однією з найвідоміших стала «Тече річка Волга», яку вона вперше заспівала 1963 року.

1969 року Зикіна закінчила Московське музичне училище імені М. Іпполітова-Іванова, а 1977-го — Державний музично-педагогічний інститут імені Гнесіних. У 1968 році вона виконала вокальну партію в ораторії Родиона Щедріна «Поеторія». Також брала участь у виконанні його ораторії «Ленін у серці народному» та створювала тематичні концертні програми, зокрема «Тобі, жінко» й «Вечір російської пісні та романсу».

У 1977 році Зикіна створила Державний академічний російський народний ансамбль «Росія» й до кінця життя була його солісткою та художньою керівницею. Вона гастролювала в багатьох країнах, зокрема у Франції, США та Японії. Як музична педагогиня викладала в Московському державному інституті культури й Російській академії музики імені Гнесіних; від 1989 року була доценткою, а згодом професоркою кафедри народного хору.

Зикіна була народною артисткою СРСР і РРФСР, лауреаткою Ленінської премії та Державної премії РРФСР імені М. Глінки. Вона померла 1 липня 2009 року в Москві. Її поховали на Новодівичому кладовищі.

Організації

Вчителі