Маргеріт Лонг (повне ім’я — Марія-Шарлотта Лонг; 13 листопада 1874 — 13 лютого 1966) — французька піаністка й музична педагогиня. Народилася в Німі, померла в Парижі.
Вона навчалася у Антуана Франсуа Мармонтеля, а в Паризькій консерваторії — у Анрі Фіссо. У 1906–1940 роках викладала в цій консерваторії, а з 1921 року також працювала в паризькій музичній школі. Серед її учнів були Філіпп Ентремон, Інгрід Геблер, Жак Февріє та Самсон Франсуа. У 1942 році разом із Жаком Тібо вона відкрила в Парижі власну музичну школу, а наступного року вони заснували міжнародний конкурс для піаністів і скрипалів, що носить їхні імена.
Лонг концертувала по всьому світу понад пів століття. У квітні 1955 року вона гастролювала в СРСР і виконала з оркестром під керуванням К. П. Кондрашина фортепіанний концерт Моріса Равеля. Твір був присвячений Лонг; уперше вона виконала його 1932 року. Її пов’язували дружні стосунки з Равелем, Клодом Дебюссі та Габріелем Форе.
Серед її праць — «Фортепіано» (1959), «За фортепіано з Дебюссі» (1960), «Невеликий фортепіанний метод» (1963), «За фортепіано з Форе» (1963) та «За фортепіано з Равелем» (1971).