Марина Мдивані — радянська і грузинська піаністка. Народилася 6 жовтня 1936 року в Тбілісі. Вона є дочкою першого грузинського майстра з шахів Віктора Гоглідзе. Повне ім’я музикантки — Марина Вікторівна Мдивані.
Музичну освіту здобула в музичній школі-десятирічці при Тбіліській консерваторії, яку закінчила 1955 року під керівництвом Євгенії Чернявської. Потім навчалася в Московській консерваторії та аспірантурі, де її педагогами були Яків Мільштейн і Еміль Гілельс.
У 1957 році Мдивані посіла друге місце на конкурсі молодих виконавців у межах Фестивалю молоді та студентів у Москві. У 1960 році вона мала взяти участь у Конкурсі імені королеви Єлизавети в Брюсселі, однак, за твердженням офіційного сайту піаністки, виїзд на конкурс був їй заборонений з політичних мотивів. У 1961 році вона здобула перемогу на Міжнародному конкурсі піаністів імені Маргеріт Лонг у Парижі, а 1962 року на Міжнародному конкурсі імені Чайковського в Москві отримала четверту премію.
У 1963 році Марина Мдивані дебютувала в нью-йоркському Карнеґі-холі; продюсером її північноамериканських гастролей був Сол Юрок. Рецензент «Нью-Йорк Таймс» оцінив цей концерт як блискучий, а саму піаністку — як виконавицю з задатками великого піаніста. Надалі вона гастролювала по всьому світу, зокрема у США, Канаді, Франції, Німеччині, Туреччині, Фінляндії, Чехословаччині, Угорщині, Марокко, Чилі, Перу, на Ямайці та в Мексиці.
24 січня 1986 року у Великому залі Московської консерваторії Мдивані виконала в одній програмі п’ять фортепіанних концертів Сергія Прокоф’єва. Її репертуар охоплює широкий спектр творів — від Йоганна Себастьяна Баха до Пауля Гіндеміта й Альфреда Шнітке.
З 1991 року Марина Мдивані живе і працює в Канаді, є професором Університету Макгілла. Преса високо оцінила її роботу з молодим канадським піаністом Джеремі Томпсоном. Вона також співпрацює з Благодійним фондом Володимира Співакова та допомагає молодим грузинським музикантам.
Марині Мдивані була присвячена рання «Чакона» для фортепіано Софії Губайдуліної, написана 1963 року; сама піаністка вперше виконала цей твір 13 березня 1966 року. Серед її записів — Перший концерт Чайковського з оркестром Колонна під орудою П’єра Дерво (1962), Третій концерт Прокоф’єва (1963, диригент Геннадій Рождественський), Перший концерт Отара Тактакішвілі (1968, диригував автор) та інші.