Марк Фрадкін
Марк Фрадкін — радянський композитор, автор популярних пісень і музики до кінофільмів. Він народився 4 травня 1914 року у Вітебську в родині лікарів Григорія Фрадкіна та Євгенії Шагалової. Спершу закінчив технікум і працював інженером з техніки безпеки на швейній фабриці, а згодом став актором Білоруського драматичного театру в Мінську.
У 1934–1937 роках Фрадкін навчався в Центральному театральному училищі, де почав робити перші спроби в композиції. Музично-теоретичні предмети він вивчав під керівництвом Олександра Гладковського та Леоніда Ентеліса. Після закінчення училища працював у Мінському театрі юного глядача актором, режисером і завідувачем музичної частини. Паралельно, у 1938–1939 роках, навчався композиції в Білоруській консерваторії у Миколи Аладова.
У 1944 році Фрадкін переїхав до Москви й почав працювати там як композитор. У цей період розпочалася його співпраця з поетом Євгеном Долматовським. Широку популярність здобули їхні пісні «Пісня про Дніпро», «Випадковий вальс» і «Дорога на Берлін». Серед інших відомих творів Фрадкіна — «Берези», «За фабричною заставою», «Комсомольці-добровольці», «Прощавайте, голуби» та «Тече Волга». Його пісні виконували Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко, Володимир Трошин, Марк Бернес, Майя Кристалінська й Людмила Зикіна.
Наприкінці 1960-х років Фрадкін почав співпрацювати з поетом Робертом Рождественським; серед їхніх пісень — «За того хлопця», «Там, за хмарами» та «Скажи мені щось». Він також писав для вокально-інструментальних ансамблів «Самоцвіти» й «Полум’я». Фрадкін створив музику більш ніж до 50 кінофільмів і до драматичних вистав, виступав із авторськими концертами та був автором книжки «Моя біографія» (1974).
Фрадкін отримав звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР у 1969 році, народного артиста РРФСР у 1974 році та народного артиста СРСР у 1985 році. У 1979 році йому присудили Державну премію СРСР за пісні останніх років. Він помер у Москві 4 квітня 1990 року й похований на Новодівичому кладовищі.