Марк Мінков — радянський і російський композитор, кінокомпозитор і театральний композитор. Народився 25 листопада 1944 року в Москві у родині Анатолія Мінкова та Фаїни Лігорнер, викладачки німецької мови. З раннього дитинства любив співати, а приблизно у п’ять років, отримавши фортепіано, почав складати музику, ще не знаючи нотної грамоти.
Спершу навчався у музичній школі, але згодом залишив її та займався вдома з викладачами. Пізніше вступив одразу до третього класу музичної школи при Московській консерваторії, де вивчав композицію у Олександра Пірумова та Миколи Сидельникова. У 1960 році став учнем музичного училища при консерваторії, а 1964 року вступив до Московської консерваторії в клас Арама Хачатуряна. Закінчив консерваторію 1969 року, а наступного року увійшов до Спілки композиторів.
Ще студентом написав вокальні цикли на вірші Роберта Бернса та Олександра Блока. Шість романсів циклу «Балаганчик» увійшли до обов’язкової програми конкурсів імені Глінки, а романс «Вербочки» виконував Іван Козловський. На початку 1970-х років створив цикл «Плач гітари» на вірші Федеріко Гарсії Лорки для Зари Долуханової; цей твір також був у конкурсній програмі вокалістів на кількох конкурсах імені Чайковського.
Широку популярність Мінкову принесла музика до багатосерійного телефільму «Слідство ведуть знавці», для якого він 1970 року написав головну тему. Загалом він створив музику більш як до 60 кіно- і телефільмів, зокрема до стрічок «У зоні особливої уваги», «Незнайко з нашого двору», «Пригоди маленького Мука» та анімаційного фільму «У порту». Його останніми роботами як кінокомпозитора стали «Ефект доміно» та «Наваждення».
Композитор писав опери, балети, ораторії, концерти для фортепіано та струнних, мюзикли й музику для театру. Дитяча опера «Чарівна музика, або Нумо робити оперу» була поставлена 1974 року в театрі Наталії Сац, багато років ішла на новорічних виставах, а 1982 року здобула Гран-прі Фестивалю музичних театрів у Гамбурзі. Серед інших його великих творів — ораторія «Дзвін», балет «Розбійники» за п’єсою Фрідріха Шиллера, опери «Не буду просити пробачення» та «Біла гвардія», а також мюзикли «Робін Гуд» і «Мустафа».
Пісні Мінкова виконували Алла Пугачова, Валентина Толкунова та інші співаки. Значний успіх мали «Не зрікаються, кохаючи», «Ці літні дощі», «Ти є на світі», «Монолог» і «Якби не було війни». Він був членом Спілки кінематографістів, дійсним членом кіноакадемії «Ніка», президентом Гільдії композиторів кіно, заслуженим діячем мистецтв РРФСР та народним артистом Російської Федерації. Помер від серцевого нападу 29 травня 2012 року на дачі в Московській області; після кремації його поховали на Востряковському кладовищі в Москві.