Мойсей Вайнберг

Мойсей Самуїлович Вайнберг, також відомий як Мечислав Вайнберг і в довоєнних польських документах як Мойше Вайнберг, — радянський композитор, кінокомпозитор і піаніст. Він народився у Варшаві 12 січня 1919 року, а помер у Москві 26 лютого 1996 року. Вайнберг був автором 26 симфоній, зокрема 4 камерних, 7 опер і численних творів майже в усіх сучасних йому жанрах. У 1980 році йому було присвоєно звання народного артиста РРФСР, а в 1990 році він став лауреатом Державної премії СРСР.

Він народився у Варшаві в родині диригента і композитора єврейського театру Шмуеля Вайнберга та актриси єврейського театру на їдиші Соні Вайнберг. Його батьки у 1916 році переселилися до Варшави з Кишинева після короткого перебування в Лодзі. Від десятирічного віку Вайнберг грав на фортепіано в оркестрі варшавського єврейського театру «Скала», яким керував його батько, а згодом став музичним керівником кількох вистав. Разом із батьком він брав участь у музичному супроводі фільму «Фредек ощасливлює світ» у 1936 році. Того ж року він виступив на прем'єрі фортепіанного тріо Анджея Пануфніка. У 1939 році закінчив Варшавську консерваторію як піаніст у класі Юзефа Турчинського.

Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року Вайнберг утік до СРСР. Його родина, яка залишилася у Варшаві, була депортована до Лодзького гетто і згодом загинула в концентраційному таборі Травники. Спочатку він оселився в Мінську, де певний час навчався у Мінській консерваторії в класі композиції Василя Золотарьова. У 1941 році був евакуйований до Ташкента, де познайомився з Дмитром Шостаковичем; це знайомство справило на нього великий вплив. У 1943 році разом із Шостаковичем він повернувся до Москви.

У лютому 1953 року Вайнберга заарештували як зятя Соломона Міхоелса і як людину, що прибула з-за кордону. Попри клопотання Дмитра Шостаковича та Миколи Пейка про його звільнення, він залишався під вартою. Після смерті Сталіна композитора звільнили, а згодом реабілітували. Цей епізод став однією з найтрагічніших сторінок його біографії.

Як піаніст Вайнберг виконував і записував власну камерну інструментальну музику, зокрема фортепіанний квінтет op. 18 у ансамблі з квартетом імені Бородіна. Від 1954 року він активно писав музику для кіно. Серед перших радянських композиторів почав використовувати тембри електромузичних інструментів у фільмах «Останній дюйм» і «Бар'єр невідомості». Широку популярність здобули його пісні до фільмів «Приборкувачка тигрів» і «Летять журавлі», а також музика до мультфільмів про Вінні-Пуха, «Канікули Боніфація» та інших стрічок.

Музику Вайнберга виконували і записували Юрій Аранович, Рудольф Баршай, Антоній Віт, Кирило Кондрашин, Теодор Курентзіс, Володимир Федосєєв, Габріель Хмура та Марк Ермлер. До його творів зверталися такі видатні музиканти, як Еміль Гілельс, Леонід Коган, Давид Ойстрах, Мстислав Ростропович, Данило Шафран і Гідон Кремер. У XXI столітті інтерес до його музики помітно відродився. Зокрема, у 2010 році на оперному фестивалі в Брегенці відбулася світова прем'єра його опери «Пасажирка», а також були здійснені постановки й записи інших його сценічних творів.

Серед найвизначніших здобутків композитора — великий симфонічний доробок, опери, камерна музика, концерти, балетні та вокальні твори, а також масштабна музика для театру, кіно і мультиплікації. Його творчість охопила польський, радянський і ширший європейський культурний досвід, а посмертна рецепція засвідчила зростання міжнародного інтересу до його спадщини. Помер Вайнберг у Москві й був похований на Домодєдовському кладовищі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.