Мікаел Нікітович Терян — радянський альтист, диригент і музичний педагог вірменського походження. Народний артист Вірменської РСР (1945).
Народився 1 (14) липня 1905 року в Москві. У 1919—1925 роках навчався в Московській консерваторії: гри на скрипці — у класах Георгія Дулова та Костянтина Мостраса, камерного ансамблю — у Фелікса Блуменфельда й Євгена Гузикова. Від 1923 року основним інструментом для нього став альт. Із 1924 року він переважно виступав у складі Квартету висуванців Московської консерваторії, який від 1932 року мав назву Квартет імені Комітаса; з невеликою перервою грав у ньому до 1947 року. Згодом брав участь у виступах квартету під керівництвом Давида Ойстраха. У 1926—1931 та 1941—1945 роках також був альтистом оркестру Державного академічного Великого театру.
Диригентська діяльність Теряна насамперед пов’язана з оркестром студентів Московської консерваторії, яким він керував у різних формах від 1946 року до кінця життя. Колектив гастролював у СРСР і за кордоном та здійснив низку записів. У 1957—1960 роках Терян очолював Симфонічний оркестр Московської обласної філармонії, а в 1965—1966 роках — Державний симфонічний оркестр Вірменської РСР. У 1957 році в Москві він диригував прем’єрою реконструкції знищеної композитором Симфонії мі-бемоль мажор Петра Ілліча Чайковського, виконаної Семеном Богатирьовим.
Від 1935 року викладав у Московській консерваторії імені Петра Чайковського, де вів класи альта та камерного ансамблю, а від 1961 року очолював кафедру оперно-симфонічного диригування. Серед його учнів — альтисти Генріх Талалян і Галина Одинець. Написав «Шість етюдів для альта» та музику до кількох драматичних вистав. Був заслуженим діячем мистецтв Вірменської РСР і лауреатом Сталінської премії другого ступеня 1946 року за концертно-виконавську діяльність у Квартеті імені Комітаса. Помер 13 жовтня 1987 року в Москві, похований на Вірменському кладовищі.