Мікалоюс Константінас Чюрльоніс — литовський художник і композитор. Народився 22 вересня 1875 року за сучасним календарем, або 10 вересня за календарем тодішньої Російської імперії, у Варені. Він був старшим із дев’яти дітей органіста Константінаса Чюрльоніса та Аделе Радманайте. Від 1878 року родина жила у Друскінінкаї, де батько служив органістом місцевої церкви. З раннього дитинства Чюрльоніс виявляв музичні здібності: у три роки відтворював почуту музику, а в сім років уже читав ноти.
У 1889–1893 роках навчався в музичній школі князя Міхала Огінського у Плунге, де опанував кілька інструментів, передусім флейту. У 1894–1899 роках студіював фортепіано й композицію у Варшавській консерваторії. Його дипломною роботою стала кантата «З глибин» для мішаного хору та симфонічного оркестру, написана під керівництвом Зигмунта Носковського. У 1901–1902 роках брав уроки композиції в Лейпцизькій консерваторії у Карла Райнеке, а в 1904–1906 роках навчався рисунку у Варшавській академії образотворчих мистецтв. Також викладав гру на фортепіано.
1907 року оселився у Вільнюсі, став одним з ініціаторів Першої виставки литовського мистецтва у палаці Вілейшисів і взяв у ній участь. Того ж часу був серед засновників Литовської спілки художників та диригував «Вільнюськими канклес» — першим професійним хором Литви. У 1907 році познайомився з мистецтвознавицею Софією Кимантайте, яка згодом стала його дружиною; шлюб вони уклали 1 січня 1909 року. У 1908 році його музику виконували на Вечорах сучасної музики у Санкт-Петербурзі поруч із творами Миколи Метнера та Олександра Скрябіна.
Творчий доробок Чюрльоніса охоплює близько 300 музичних творів і приблизно стільки ж картин. Серед його композицій — симфонічні поеми «У лісі» та «Море», струнний квартет до мінор, незавершені симфонія ре мінор і опера «Юрате», кантата «З глибин», цикли фортепіанних прелюдій, твори для органа та хорові обробки литовських народних пісень. Він також створив незавершену симфонічну поему «Створення світу». Як художник був близький до символізму й часто працював серіями; назви багатьох полотен пов’язані з музичними формами, зокрема сонатами, фугами та прелюдіями. Чюрльоніс мав синестезію: пов’язував музику з кольорами.
У листопаді 1909 року він поїхав до Санкт-Петербурга, де виставляв картини, а напередодні Різдва пережив тяжкий депресивний стан. На початку 1910 року його помістили до санаторію в Пустельнику поблизу Марок, на північний схід від Варшави. Там він помер від запалення легень 10 квітня 1911 року за сучасним календарем, або 28 березня за старим календарем, у віці 35 років. Похований на кладовищі Расу у Вільнюсі. Доньку Дануте, яка народилася 1910 року, він не побачив.
Перші посмертні виставки його картин відбулися 1911 року у Вільнюсі, Каунасі та Москві, а 1912 року — у Санкт-Петербурзі. Більшість його живописних робіт зберігає музей М. К. Чюрльоніса в Каунасі, відкритий 1921 року. Визнання композиторського доробку прийшло пізніше: 1957 року його сестра Ядвіга Чюрльоніте видала зібрання фортепіанних творів, а в середині 1960-х років опублікували струнний квартет і симфонічні поеми. Відтоді Чюрльоніс став найчастіше виконуваним литовським композитором.