Михайло Борисович Броннер — російський композитор, народився 25 лютого 1952 року в Москві. У 1977 році закінчив Московську державну консерваторію за класами композиції Тихона Хренникова та інструментовки Юрія Фортунатова, а в 1981 році — аспірантуру там само.
Броннер активно працює не лише як автор, а й як музичний організатор і педагог. Він є членом правління Московської композиторської організації, головою приймальної комісії Союзу композиторів Москви, членом оргкомітету Міжнародного фестивалю сучасної музики «Московська осінь». З 2001 року викладає композицію в Державному музично-педагогічному інституті імені М. М. Іпполітова-Іванова.
Композитор створив понад 400 творів різних жанрів. Серед його сценічних робіт — опери «Гидке каченя» (2015), «Їстівні казки» (2013), «Золотий острів» (1993), поставлені в Московському дитячому музичному театрі імені Н. Сац, а також «Холодне серце» (1981). До балетів належать «Оптимістична трагедія» (1985) і «Приборкання норовливої» (1996), обидва поставлені в Московському академічному музичному театрі імені Станіславського і Немировича-Данченка.
Важливе місце у його спадщині посідають інструментальні концерти, яких він написав 74. Серед них — «Три сумні послання» для скрипки й камерного оркестру, «Kein Heldenleben» для камерного оркестру, «Пливу в хвилях любові» для баяна й камерного оркестру, «Цугцванг» для симфонічного оркестру з солюючими фортепіано, скрипкою і кларнетом, «In The Middle of Nowhere» для скрипки, альта й камерного оркестру, «Білоруський концерт» для цимбал і камерного оркестру, «TSAVT TANEM» для віолончелі й камерного оркестру, «Ілюзія життя», «Зачарований ліс», «Сім єврейських пісень», «У напрямку сенсу», «Острів щастя», «Час прощати», «У пошуках Грааля», «Так записано...» та інші.
Серед оркестрових і вокально-симфонічних творів Броннера вирізняються «Корабель дурнів» (2017), «Deus Ex Machina» (2016), «Великий фрейлахс для Великого оркестру» (2010), «Soter Ponim» («Той, хто забув нас», 1997), «Stabat mater», «Тінь дерев», «Селянські пісні», «Із російської поезії», «Гуманна меса», «Із Книги пророка Ісаї», «Сни Дон Кіхота», а також вокальні цикли на слова Джона Кітса, Анни Ахматової, Марини Цвєтаєвої, Осипа Мандельштама та Йосипа Бродського. Він також написав музику до телесеріалу «Невдача Пуаро» режисера Сергія Урсуляка.
Головним своїм твором композитор вважає «Єврейський реквієм» (1992); його світова прем’єра відбулася в шести містах Німеччини у 1994 році. Твори Броннера виконуються в концертних залах і на фестивалях у багатьох містах Росії та за кордоном, зокрема в Німеччині, США, Австрії, Канаді, Китаї, Франції, Італії, Швейцарії, Великій Британії, Індії, країнах Східної Європи та інших. Його музика записана на двох платівках і 36 компакт-дисках, виданих у Росії, Австрії, США, Франції та Канаді.
Михайло Броннер — лауреат премії Союзу композиторів Росії імені Д. Д. Шостаковича, лауреат міжнародної премії глядацьких симпатій «Зірка театрала» 2017 року в номінації «Найкраща вистава для дітей та юнацтва» за оперу «Гидке каченя», володар «Срібного диска» Російської академії музики імені Гнесіних «За заслуги в баянному мистецтві». У 2002 році його було названо «Композитором року», а у 2013 — «Персоною року» за версією газети «Музичний огляд».