Михайло Георгійович Коллонтай — російський композитор і піаніст, також відомий під прізвищем матері як Єрмолаєв. Народився 21 серпня 1952 року в Москві. Його батько Георгій Федорович Коллонтай був художником, мати Катерина Іллівна Єрмолаєва — перекладачкою з англійської та новогрецької мов. Дружиною музиканта була музикознавиця І. Є. Лозова.
У 1971 році він закінчив фортепіанне і теоретико-композиторське відділення музичного училища при Московській консерваторії. Згодом завершив у Московській консерваторії фортепіанний факультет у класі професора В. В. Горностаєвої, а також теоретико-композиторський факультет у класі композиції професора А. С. Лемана. З 1979 року є членом Спілки композиторів СРСР, згодом РФ. У 1979—2003 роках викладав у Московській консерваторії, спочатку як асистент В. В. Горностаєвої, а з 1982 року самостійно; у 1989—1991 роках також викладав спеціальне фортепіано в ГМПІ імені Гнесіних. У 2003—2024 роках був професором Тайнаньського національного університету мистецтв на Тайвані.
Його композиторський стиль формувався під впливом російської церковної музики, традиції літургійного читання, давньоруської співочої культури та фольклору. Від дитинства він співав на церковному кліросі, працював у Кабінеті народної музики Московської консерваторії та брав участь у фольклорних експедиціях. Ці чинники сприяли виробленню індивідуальної музичної мови, розкутості інтонації, ритмічного, ладового й композиційного мислення. З 1991 року виконував різні послухи в московських храмах — був вівтарником, співаком і сторожем.
Коллонтай є автором значного корпусу творів, серед яких симфонії, концерти, камерні, хорові та духовні композиції, а також опера «Капітанська дочка», концертну прем’єру якої здійснив Маріїнський театр. Серед його помітних пізніх творів — Третій концерт для фортепіано з оркестром, Сьома, Шоста, П’ята і Четверта симфонії, скрипковий концерт «Синій промінь», ораторія «Дім Господній», російський військовий реквієм «Да минует нас чаша сия» та низка творів для органа, скрипки, фортепіано і вокальних ансамблів. Він також здійснив редакцію та інструментовку опери Даргомижського «Кам’яний гість».
Як піаніст Коллонтай мав широкий репертуар, до якого входили «Добре темперований клавір» Й. С. Баха, пізні сонати Й. Гайдна, сонати В. А. Моцарта, твори Л. ван Бетховена, Ф. Шопена, Ф. Ліста, П. І. Чайковського, М. І. Глінки, О. С. Даргомижського, М. П. Мусоргського, Комітаса, Ю. М. Буцька та інших композиторів. Він виступав у Росії та за кордоном, працював також як концертмейстер і ансамбліст, а виконання власних творів нерідко диригував сам. Його музику виконували Юрій Башмет, Володимир Федосєєв, Борис Тевлін, Олексій Фісейський, Ольга Тутова та інші музиканти.
Важливе місце в його діяльності посідала музично-громадська праця. У 1989—1993 роках при Спілці композиторів Москви він створив і очолив Комісію з творчої спадщини, яка займалася збереженням архівів московських композиторів. Він був ініціатором і головою оргкомітету музичних зібрань «Наследие», підготував великі радіопередачі про М. І. Глінку, О. С. Даргомижського та інших діячів музики, а також виступив редактором-упорядником видання фортепіанних творів Глінки.
За свою діяльність музикант здобув низку відзнак: диплом найкращого концертмейстера на Всесоюзному конкурсі вокалістів імені Глінки в Таллінні у 1979 році, першу премію Всесоюзного конкурсу піаністів у Ташкенті в 1981 році, премію імені Д. Д. Шостаковича за Концерт для альта з оркестром, а також диплом і спеціальний приз за виконання творів Чайковського на VII Міжнародному конкурсі піаністів імені П. І. Чайковського у 1982 році.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.