Михайло Олександрович Сапонов — радянський і російський історик музики, музикознавець, текстолог, поет-перекладач і педагог, доктор мистецтвознавства, професор Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Він очолює кафедру історії зарубіжної музики та Науково-дослідний центр методології історичного музикознавства.
Народився 2 квітня 1946 року в Щолкові Московської області. У школі № 12 вивчав музику під керівництвом педагога Віктора Чепурова. У 11 років виконав партію Сови в дитячій опері «Гуси-лебеді». 1968 року закінчив Музичне училище імені Гнесіних, а 1973-го — теоретико-композиторський факультет Московської консерваторії, де навчався в класі Юрія Холопова.
Сапонов цікавився російською музикою XX століття, творчістю композиторів Латинської Америки, а також середньовічною та сучасною музикою Європи. 1976 року закінчив аспірантуру за спеціальністю «історія зарубіжної музики» під науковим керівництвом Т. Е. Цитович. 1978 року захистив кандидатську дисертацію про музичну культуру Куби та народні традиції у професійній композиторській творчості.
Від 1976 року викладав на кафедрі історії зарубіжної музики: з 1985-го був доцентом, а з 1993-го — професором. 1990 року став завідувачем кафедри. 1992 року захистив докторську дисертацію «Музичне мистецтво європейських менестрелів», яку згодом видав як книжку «Менестрелі»; перше видання вийшло 1996 року. У 1992–2002 роках очолював студентський творчий центр «Колегія старовинної музики».
Від початку 1990-х років Сапонов читав лекції за кордоном і провадив дослідницьку роботу в Німеччині та Швейцарії. З 1995 року він є членом Об’єднання музикознавців Центральної та Східної Європи. Серед його книжок — «Менестрелі: нариси музичної культури західного середньовіччя» та доповнене й розширене видання «Менестрелі. Книжка про музику середньовічної Європи».